Блог учителя англійської мови Медлярської Лілії Іринеївни: На допомогу вчителю і не тільки

Для тих учителів ,які, як і я, займаються проблемою драматизації в процесі вивчення англійської мови, я дібрала низку корисних сайтів, які рекомендує науково-методичний журнал" Англійська мова і література"

WE ARE ALL TEACHERS AND WE ARE ALL PUPILS

http://skazka.bombina.com/

http://kids.dnschool.ru/

http://englishforme.ucoz.ru/

http://free-books.org/

Відео "Fairytales" Учні переглядають початок казки, а потім розповідають фінал казки.

Відео на соціокультурну тематику легко знайти у Youtube. Я користуюсь серіями із циклу "Windows on Britain" та "This is Britain".

Ресурси для перегляду цікавих відео англійською мовою

Усім вчителям, що хочуть урізноманітнити свої уроки, я пропоную добірку корисних ресурсів, де ви зможете переглянути безкоштовно цікаві відео англійською мовою. Отож:

Film English

Чудовий сайт, де кожен знайде для себе короткометражні та повнометражні фільми різних рівнів складності ( від Elementary до Advanced) на різну тематику: сім’я, робота, музика. Для вчителів цей ресурс стане у пригоді при підготовці до уроків, адже кожне відео супроводжується покроковим планом роботи.

Movie Segments to Assess Grammar Goals

Хороший ресурс для тих, хто хоче вивчати граматику не лише зубрінням правил та виконанням вправ, а з допомогою перегляду цікавого відео. Тут ви знайдете уривки з популярних фільмів та мультфільмів з вправами до них. Так, наприклад, з відомим усім мультиком “Рататуй” нам пропонують повторення determiners a, an, some, а з фільмом “Аватар” order of adjectives. Що ще цікаво, на даному сайті ви зможете завантажити собі як самі відео, так і вправи до них.

Lingual.net

Тут ви можете знайти трейлери до різних фільмів та мультиків, до кожного з яких є певні завдання (поставити слова у правильному порядку, вставити пропущені слова у реченні та ін.).

ESLvideo.com

Сайт буде цікавим для вчителів, які хочуть створити власні завдання до певного вибраного ними відео. Даний ресурс також пропонує вже готові відео, зроблені користувачами.

50 Popular English Idioms to Sound Like a Native Speaker

https://50 popular english idioms

СТРУКТУРА УРОКУ

Основними критеріями класифікації уроків ІМ є цілі уроків та ступінь сформованості навичок і вмінь. На цей час в методиці узвичаєно поділ уроків на два основних типи.

Перший тип - уроки, що спрямовані на формування мовленнєвих навичок користування мовним матеріалом. На таких уроках має місце ознайомлення з новим мовним матеріалом та тренування з метою його використання в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. Проте тут може мати місце і практика на основі засвоєного матеріалу.

Другий тип - це уроки, що спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь. На уроках цього типу переважає практика в мовленнєвій діяльності. Однак їй може передувати певна кількість тренувальних вправ, котрі готують до неї.

Безумовно, описані типи уроків не виступають в абсолютно чистому вигляді. Уроки ІМ об’єднуються спільними рисами, проте реалізуються вони в різних варіантах, формуючись у різні види уроків в залежності від характеру навчальної діяльності.

Логіка уроків першого типу зумовлена особливостями нового матеріалу і того виду мовленнєвої діяльності, в якому він буде використовуватись. В межах цього типу можна виділити такі види уроків: ознайомлення з новими ЛО та формування лексичних навичок усного мовлення і читання, ознайомлення з новими ГС та формування рецептивних граматичних навичок і т.п.

Побудова уроків другого типу залежить від виду мовленнєвої діяльності, що розвивається, та особливостей його розвитку в учнів. Це можуть бути уроки розвитку умінь аудіювання та говоріння, усного мовлення та читання, говоріння та письма тощо.

Структура уроку визначається його змістом і місцем у циклі уроків. Традиційно урок складається з етапів. Поняття "етап" пов’язане з рухом до поставленої мети в рамках певного відрізку часу, тому етап усталений в дидактиці як структурна одиниця уроку. Проте один лише "набір" етапів уроку, розташованих у певній послідовності, не складає його структури.

Структура уроку зумовлюється сукупністю закономірностей його внутрішньої організації, згідно яких компонуються його етапи.

Що складає внутрішню організацію уроку ІМ? В цілісній його структурі виділяється початок, основна та заключна частини уроку. До основних компонентів початку уроку відносять організаційний момент та мовленнєву зарядку. Початок уроку виконує дві важливі функції: організацію класу до активної роботи на уроці (привітання, приведення учнів до готовності

співпрацювати, повідомлення цілей уроку) та створення іншомовної атмосфери з метою переведення учнів на іншомовну мовленнєву діяльність.

Особливу увагу слід приділяти мовленнєвій зарядці. В ході основної частини уроку вирішуються його головні завдання. Вона може включати такі компоненти: подача нового матеріалу, тренування учнів у вживанні цього матеріалу в мовленні, практика в мовленнєвій діяльності,

систематизація/узагальнення засвоєного і контроль мовленнєвих навичок та вмінь.

При плануванні введення нового матеріалу важливо правильно визначити обсяг матеріалу для цього уроку, послідовність його презентації та співвідношення витрат часу на пояснення матеріалу та його тренування на користь останнього.

Найбільшу частину уроку займає вправляння (тренування та практика в мовленнєвій діяльності). Це його провідні компоненти. Особливістю навчального процесу з ІМ є те, що на уроці має місце тренування як щойно введеного, так і раніше поданого, але ще не засвоєного матеріалу. Отже

характер тренування чи практики буде залежати від поставленої учителем мети уроку. При цьому важливо пам’ятати, що мета уроку має бути реалізована у комплексі вправ, до якого органічно входять як умовно-мовленнєві (для формування навичок), так і мовленнєві (для розвитку вмінь) вправи.

Формування міцних навичок та вмінь неможливе без узагальнення вивченого, без приведення в систему засвоєних знань, навичок та вмінь. Тому в урок необхідно включати завдання на узагальнення вивченого. Слід наголосити, що подібні завдання можуть передбачати не тільки систематизацію мовного матеріалу, але й актуалізацію навичок та вмінь у межах вивчених тем.

Контроль мовленнєвих навичок та вмінь здійснюється або безпосередньо в ході навчального процесу (поточний контроль), або на етапі завершення теми чи певного періоду навчання (тематичний та підсумковий контроль). У першому випадку на контроль, який залишається самостійним компонентом уроку, не відводиться спеціального часу, як це має місце у другому

випадку, коли контроль може займати частину уроку або цілий урок.

Кінець уроку повинен підсумувати те, чого було досягнуто на уроці. Його компонентами є підбиття підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання. Завершуючи урок, учитель підсумовує успіхи учнів, торкаючись разом з тим і недоліків їх роботи, оголошує та мотивує оцінки, записує їх в журнал та щоденники учнів, роз’яснює домашнє завдання. При формулюванні домашнього завдання важливо передбачати також його запис на дошці, короткі інструкції щодо способів його виконання та оформлення. В окремих випадках доцільно перевірити, як учні зрозуміли завдання і чи зробили відповідні записи в щоденниках.

ПРОГРАМА ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

5—9 класи

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Основне призначення іноземної мови — сприяти в оволодінні учнями уміннями і навичками спілкуватися в усній і писемній формах відповідно до мотивів, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі у майбутньому випускники зможуть розвивати і удосконалювати відповідно до власних потреб.

Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.

Основними комунікативними уміннями є:

• уміння здійснювати усномовленнєве спілкування (у монологічній і діалогічній формах);

• уміння розуміти зі слуху зміст автентичних текстів;

• уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею;

• уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань;

• уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння мовою іноземною;

• уміння використовувати у разі необхідності невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів.

Розвиток комунікативних умінь неможливий без оволодіння мовними засобами реалізації усного і писемного мовлення. Проте знання лексичного і граматичного матеріалу ще не забезпечує становлення комунікативних умінь. Необхідні уміння оперування цим матеріалом, а також використання його для породження і розпізнавання інформації у певних сферах спілкування.

Комунікативні мовні компетенції формуються на основі взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного, соціолінгвістичного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння іноземною мовою і складаються з:

• мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні;

• соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими реаліями (зразками), особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається;

• прагматичної компетенції, яка пов’язана зі знаннями принципів, за якими висловлювання організовуються, структуруються, використовуються для здійснення комунікативних функцій та узгоджуються згідно з інтерактивними та трансактивними схемами.

У процесі навчання іноземної мови формуються загальні компетенції, які складаються з:

• декларативних знань, що включають знання світу, соціокультурні знання та міжкультурне усвідомлення; соціокультурна компетенція передбачає засвоєння учнями знань соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається, культурних цінностей та морально-етичних норм свого та інших народів, а також формування умінь їх використовувати у практичній діяльності;

• практичних та міжкультурних умінь і навичок, таких як соціальні вміння, навички повсякденного життя тощо;

• "компетенції існування”, яка пов’язана з індивідуальними особливостями поведінки, мотивацій, цінностей, ідеалів та типу особистості;

• загальнонавчальних компетенцій (вміння вчитися), що сприяють оволодінню учнями стратегіями мовленнєвої дiяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем.

Під час навчання реалізуються також освітня, виховна і розвивальна цілі.

Освітня мета передбачає формування в учнів таких особистісних якостей як:

— усвідомлення функцій іноземної мови у навчальному процесі й у суспільстві;

— усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять, за допомогою якої сприймається дійсність;

— розуміння особливостей власного мислення;

— зіставлення іноземної мови з рідною;

— оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова якої вивчається (країнознавство, лінгвокраїнознавство);

— залучення учнів до діалогу культур (іншомовної та рідної);

— уміння використовувати у разі необхідності різноманітні стратегії для задоволення дидактичних потреб (працювати з книжкою, підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

Засобами іноземної мови відбувається виховання учнів, яке здійснюється через систему особистісних стосунків із новою культурою і процесом оволодіння нею. Цьому сприяє виховання в учнів:

— позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;

— культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому світі;

— емоційно-ціннісного ставлення до всього, що нас оточує;

— розуміння важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

Оволодіння іноземною мовою сприяє розвитку в учнів:

— мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;

— готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;

— бажання до подальшого самовдосконалення у галузі володіння іноземною мовою;

— уміння переносу знань і навичок у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності.

Усі цілі навчання досягаються у комплексі, підпорядковуються головній меті та реалізуються у процесі її досягнення і сприяють таким чином різнобічному розвитку особистості учня.

Оволодіння учнями іноземною мовою сприяє розвитку в них здібностей використовувати її як інструмент спілкування в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, вона розглядається як засіб міжособистісної взаємодії в умовах багатонаціонального і полiкультурного світового простору.

Сучасний розвиток міжнародних зв’язків між державами слугує передумовою для активізації знань про культурні особливості країн і народів, мова яких вивчається. Цьому сприяє міжкультурний підхід до вивчення іноземної мови. Вона є суттєвим елементом культури народу — носія цієї мови і засобом передачі її іншим, допомагає учням пізнати духовне багатство іншого народу, краще розуміти власну культуру і культуру свого народу, підвищує рівень їхньої гуманітарної освіти, сприяє входженню у світову спільноту.

Зміст навчання іноземної мови у середній школі залежить від соціального замовлення суспільства і детермінується певним станом його історичного розвитку. Програмою для середньої школи визначено той мінімум, яким мають оволодіти учні на кожному етапі навчання (у початковій школі, в основній школі, у старшій школі) і у кожному класі. Етапи навчання характеризується різною тематикою для спілкування, різним обсягом навчального матеріалу, різними методами, формами і видами навчальної діяльності відповідно до рівня розвитку учнів, їхніх інтересів і досвіду. У зв’язку з цим етапи мають свої цілі і завдання.

В основній школі (5—9 класи) розпочинається етап систематичної й послідовної роботи з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння спілкуванням. Помітно зростає обсяг навчального матеріалу, у тому числі того, який сприяє формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій. Чіткіше проявляється функція іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування і як інструмента в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Оволодіння іноземною мовою все частіше розглядається не як накопичення певної суми знань про мову, а як певний рівень сформованості навичок і вмінь використовувати мову для усного і писемного спілкування, як механізм пізнання інших народів і культур. Тематика для спілкування охоплює різноманітні галузі знань, серед них і ті, які були об’єктом вивчення на уроках з інших навчальних предметів (міжпредметні зв’язки), і з власного життєвого досвіду. Зростає доля самостійної роботи учнів, урізноманітнюються види навчальної діяльності, активно використовуються мовленнєві ситуації, що наближають навчальне спілкування до реальних умов. Учні оволодівають уміннями читати різножанрову літературу, розуміти радіо- і телепрограми доступного рівня складності.

Рівень володіння іноземною мовою на кінець дев’ятого класу відповідає рівню А2 (в школах, де мова вивчається поглиблено, рівню А2+) згідно із "Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”.

Враховуючи те, що вводиться вивчення другої іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах, та те, що на вивчення другої іноземної мови навчальним планом відводиться менша кількість годин, то, звичайно, рівень володіння уміннями й навичками у всіх видах мовленнєвої діяльності буде дещо відрізнятися від результатів, досягнутих у вивченні першої іноземної мови (як за якісними, так і за кількісними показниками).

Вважається недоцільним у навчанні другої іноземної мови надавати перевагу якомусь одному або двом—трьом видам мовленнєвої діяльності. Навчальний процес організується у такий спосіб, щоб сприяти формуванню в учнів умінь і навичок усного (говоріння, аудіювання) і писемного (читання, письмо) мовлення. Процес навчання всіх видів мовленнєвої діяльності має здійснюватися паралельно і взаємопов’язано. Варто зазначити, що у 5-му класі, з огляду на вікові особливості учнів і їхній навчальний досвід, не рекомендується введення вступних (пропедевтичних) курсів. Навчання варто розпочинати відразу з формування в учнів навичок і вмінь з певної теми. У зв’язку з цим фонетичний аспект мовлення має засвоюватися безпосередньо у практичній діяльності під час оволодіння тематичним лексичним і граматичним матеріалом. Робота над вимовою здійснюється постійно упродовж усього курсу навчання.

Слід зазначити, що значна кількість вправ і завдань, а також видів навчальної діяльності, які широко використовувались у навчанні першої іноземної мови і співвідносилися з віковими особливостями учнів, не завжди будуть методично доцільними для навчання другої іноземної мови. Необхідно застерегти від прямого перенесення всіх видів навчальної діяльності, які використовувались у початковій школі під час навчання першої іноземної мови, на початковий етап у вивченні другої іноземної мови. Учитель має добирати такі види вправ і завдань та використовувати такі види навчальної діяльності, які б співвідносилися із зазначеними вище чинниками. Всі вправи і завдання мають бути комунікативно спрямованими, а навчальні дії учнів — чітко вмотивованими.

В основі навчання лексики й граматики лежить принцип випереджаючого усного засвоєння мовленнєвих зразків через комунікативні завдання, після чого йде аналіз та подальше використання цього матеріалу в мовній практиці. Згідно з комунiкативним підходом до навчання новий мовний матеріал (лексичний і граматичний) спочатку пред’являється у певному контексті, а вже потім активізується в усному і писемному мовленні за допомогою відповідних вправ і завдань. Вони мають бути комунікативно спрямованими і сприяти формуванню в учнів знань не тільки про значення нової мовної одиниці, але й про її формоутворення та функції (застосування) у мовленні. На основі цих знань мають формуватися відповідні мовні навички. Такий комунікативно-когнітивний підхід до сприймання мовного матеріалу сприяє усвідомленому його засвоєнню і адекватному використанню у практичній мовленнєвій діяльності.

Навчання усного і писемного спілкування відбувається у межах сфер і тем, передбачених програмою для навчання першої іноземної мови. Звичайно, рівень володіння кожним видом мовленнєвої діяльності буде дещо нижчим, ніж його аналог у вивченні першої іноземної мови. Він відповідатиме рівню А2+, визначеному і описаному в загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти.

https://Методичні рекомендації для учителів іноземних мов щодо підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання

Зразки дидактичних ігор для використання на уроках англійської мови в початкових класах.

. Фонетичні ігри.

· Гра « Спіймай звук»

Мета: формувати навички фонематичного слуху.

Вчитель по черзі називає слова, в яких є або немає звука [ r ] чи іншого звука, артикуляція якого відпрацьовується. Якщо учні чують даний звук – плескають в долоні, якщо ні – сидять тихо. Ця гра на увагу.

· Гра «Аукціон»

Мета: тренувати учнів у сприйманні звуків на слух.

Учитель готує картки з малюнками предметів, назви яких відомі учням і роз-кладає усі ці картки малюнками догори. Учні сідають чи стають навколо столу. Учитель вимовляє звук або звукосполучення, а учні повинні швидко відшукати на столі малюнок предмета, назва якого починається з цього звука (звукосполу-чення). Той, хто найшвидше візьме картку, вважається найспритнішим покупцем. Потім учитель називає інший звук, і гра триває. Перемагає той, хто «купив» най-більшу кількість речей.

· Гра «Луна»

Мета: формувати навички фонематичного слуху і правильну артикуляцію зву-

ків англійської мови.

Відвернувшись вбік, учитель чітко вимовляє вивчені звуки та звукосполуче-ння пошепки. Діти, як луна, повторюють кожний звук (звукосполучення) за

вчителем.

· Гра «Назви слово»

Мета: тренувати учнів у сприйманні звуків на слух.

Учні стають у коло. Один із гравців кидає м’яча іншому і вимовляє звук, на- приклад, [e]. Гравець, який піймав м’яча, має назвати слово із цим звуком, напри-клад, pet. Продовжуючи гру, він називає інший звук і кидає м’яча сусідові.

· Гра «Незвичайний телефон»

Мета: сприяти засвоєнню транскрипційних знаків англійських звуків.

На дошці на прикріпленому плакаті зображено великий телефон. На його диску замість цифр – транскрипційні знаки різних звуків. Завдання учасників гри «набрати» за певний час якомога більше слів з цими звуками та вимовити ці слова.

· Гра «Який звук задумано?»

Мета: формувати навички фонематичного слуху.

Вчитель називає ланцюжок слів, в яких зустрічається один і той самий звук. Учні повинні здогадатися, що це за звук.

· Гра «Правда – неправда»

Мета: сприяти засвоєнню транскрипційних знаків та вчити встановлювати від-

повідність із звуками.

Вчитель або кращий учень називає звуки, показуючи відповідні транскрип-ційні знаки і іноді «допускає» помилки. Учні повинні помітити помилку, плеска-ючи в долоні, та виправити її.

· Гра «Вчитель – учень»

Мета: сприяти засвоєнню транскрипційних знаків та вчити встановлювати від-

повідність із звуками.

Один учень у ролі вчителя називає звук, а «учень» знаходить його позначення та називає з ним кілька слів. Потім вони міняються ролями.

· Гра «Один зайвий» («Odd One Out»)

Мета: формувати навички фонематичного слуху, тренувати селективне слуха-

ння.

Учитель пропонує учням вибрати з трьох або чотирьох слів те, у якому немає

певного звуку (зайве слово). Наприклад:

meet, seal, sit, veal (зайве слово sit)

bat, pen, and, sad (зайве слово pen).

Методом виокремлення потрібного звуку може бути оплеск після «зайвого слова» або учні можуть просто назвати його.

· Гра «Зіпсований телефон» («Chinese whispers»)

Мета: формувати навички фонематичного слуху і правильну артикуляцію зву-

ків англійської мови.

Вчитель чітко називає звук чи слово пошепки для кожного ряду. Діти нама-гаються якомога чіткіше вимовляти пошепки почуте слово, щоб воно дійшло до останнього гравця і зберегло свою первинну форму. Перемагає той ряд, останній гравець якого правильно назвав слово, яке дійшло до нього.

· Гра «Імітації» [3; c.37]

Мета: формувати правильну артикуляцію звуків англійської мови.

Учитель пропонує дітям вправи на імітацію, пояснюючи учням , на що схожа вимова того чи іншого звука.

- вправа «Гуси» (звук [g]);

- вправа «Жуки» (звуки [ʒ] та [dʒ]);

- вправа «Їжачок» (звуки [f] та [v]);

- вправа «Мухи» (звук [ð]);

- вправа «Насос» (звук [θ]);

- вправа «Задуваємо свічки на торті» (звук [p] та [h]);

- вправа «Кашель» (звук [k]);

- вправа «Повітряні кульки» (звук [s]), тощо.

Подібні вправи вчитель може сам складати для відпрацювання саме того звука, який вивчається.

· Казка про Mr. Language [6; c. 199]

Мета: формувати правильну артикуляцію звуків англійської мови.

Цю казку можна використовувати на уроках англійської мови як повністю, так і

частково.

Діти, Mr. Language – це ваш друг, який буде вам допомагати. У нього дуже гарна вимова, тому що він – англієць. Давайте спробуємо вимовити звуки так, як це робить він.

Вранці Mr. Language прокинувся, встав, відтулив штори на вікні [w] – [w]. По-года була чудова, він вигукнув [a:], [ɔ:]. Вирішив прибрати у кімнаті, вибити ки-лими [p] – [b]. Трохи попрацював пилососом [t] – [d], протер дзеркало [h] – [h]. Поснідав та вирішив попити чаю, проте він був гарячий. Mr. Language подмухав [f] – [v].

Пішов на прогулянку після сніданку. Надворі побачив пташку, яка звала пта-шенят: [vi:] – [vi:] – [vi:]. Під деревом сиділа мати – свиня з поросятами та звала їх: [wi] - [wi] - [wi]. Назустріч йому вибіг злий собака та загарчав: [r] – [rrrr], Mr. Language сказав у відповідь [brr]. Він тупнув ногою, і собака втік.

Раптом підповзла змія та засичала: [ʃ ] – [ʃʃʃ]. Вона зламала зуба та засичала: [θ]- [ð]. Mr. Language усміхнувся і пішов додому, де на нього чекали справи.

2) Скоромовки.

Скоромовки не тільки допомагають дітям здобути навички вимови на перший погляд схожих одне на одного англійських слів, не тільки знайомлять дітей з но-вими словами, але й виконують велику психологічну задачу: допомагають учням пересилити самих себе у швидкій усвідомленій вимові довгих англійських ре-чень.

[b]

Betty Botta had some butter,
"But," she said, "this butter's bitter.
If I bake this bitter butter,
it would make my batter bitter.
But a bit of better butter -
that will make my batter better."

*
A big black bug bit a big black bear,
made the big black bear bleed blood.
*

Black bug's blood.
*
Betty and Bob brought back

Blue balloons from the big bazaar.
*
Bobby Bippy bought a bat.
Bobby Bippy bought a ball.
With his bat Bob banged the ball
Banged it bump against the wall
But so boldly Bobby banged it
That he burst his rubber ball
"Boo!" cried Bobby
Bad luck ball
Bad luck Bobby, bad luck ball
Now to drown his many troubles
Bobby Bippy's blowing bubbles.
*
A box of biscuits, a batch of mixed biscuits

[s] – [ʃ]

She sells seashells by the seashore.
The shells she sells are surely seashells.
So if she sells shells on the seashore,
I'm sure she sells seashore shells.
*

Mrs. Smith's Fish Sauce Shop.
*
"Surely Sylvia swims!" shrieked Sammy, surprised.
"Someone should show Sylvia some strokes so she shall not sink."
*
Shy Shelly says she shall sew sheets.
*

Six short slow shepherds.

[w]

While we were walking, we were watching window washers
wash Washington's windows with warm washing water.
*
Why do you cry, Willy?
Why do you cry?
Why, Willy?
Why, Willy?
Why, Willy? Why?

[s] – [w]
*
Swan swam over the sea.
Swim, swan, swim!
Swan swam back again.
Well swum, swan!

3) Римування.

Римування дають можливість відпрацювати не лише кожний окремий звук, але й вимову його в різних сполученнях. Паралельно йде засвоєння правильної інто-нації з необхідними паузами та чергуванням низхідних та висхідних тонів. А в цілому, римування англійською – це засіб активізації та налаштування учнів на роботу , оскільки вони допомагають зняти напругу та скутість.

Пропоную зразки римувань англійською мовою:

· Playing Airplane. [v]

- Ви коли – небудь грали в «літачок»? Напевно, ви розправляли руки, немов крила, злегка нахилялися вперед – і ось ви вже летите. Маленькі англійці теж люблять грати в цю гру. Але замість звука [ ж ] вони вимовляють звук [v]. Да-вайте пограємо в «англійський літачок»:

The plane is travelling up in the sky

vvv – vvv – vvv.

Moving so fast and ever so high

vvv – vvv – vvv.

Over the land and over the sea

vvv – vvv – vvv.

But we always come back in time for tea

vvv – vvv – vvv.

В дану гру можна грати з рухами, використовуючи її як фізкультхвилинку. Ри-мівку може промовляти лише вчитель, а учні вимовляють лише звук [v].

· Go, my little pony, go! [ou]

- Ви коли – небудь бачили поні? Звичайно ж, так. В Англії дуже люблять поні. Саме тому, коли маленькі англійці граються, вони часто уявляють, що грають з поні. Вони навіть придумали особливий віршик, щоб коник швидше біг:

Go, my little pony, go!

Go! Go! Go!

Go, my little pony, go!

Go! Go! Go!

Gallop, pony, gallop, go!

В цю гру можна грати з рухами.

· Monkey Talk. [ð]

- Мені здається, що ви усі можете дуже добре показувати маленьких мавпочок – як вони кривляються та «розмовляють». Мавпочки в англійському зоопарку роз-мовляють англійською. І коли вони вимовляють звук [ð], дуже стараються – так стараються, що показують відвідувачам свої язички. Розгнівана мавпочка на всіх кричить: «They, they, they», а дресирована мавпочка розмовляє як поет: «Thee, thee, thee»: Little monkey in the tree

This is what he says to me,

“They, they, they

Thee, thee, thee”.

Monkey jumps from limb to limb

While I chatter back to him:

“Thee, thee, thee

They, they, they”.

· Інші римування, які можна використовувати на уроках англійської мови в початкових класах:

                                               Higglety, pigglety, pop!
                                              The dog has eaten the mop;
                                               The pig's in a hurry,
                                               The cat's in a flurry,
                                               Higglety, pigglety, pop!

                                                                            ***
                                              Hickory, dickory, dock,
                                              The mouse ran up the clock.
                                              The clock struck one,
                                              The mouse ran down,
                                               Hickory, dickory, dock.

                                                                        ***
                                              Hey diddle, diddle,
                                              The cat and the fiddle,
                                              The cow jumped over the moon;
                                            The little dog laughed
                                              To see such sport,
                                              And the dish ran away with the spoon.

                                                              ***
                                           Diddle, diddle, dumpling, my son John,
                                           Went to bed with his trousers on;
                                           One shoe off, and one shoe on,
                                           Diddle, diddle, dumpling, my son John.

                                                               The Flying Pig
                                                   Dickery, dickery, dare,
                                                   The pig flew up in the air;
                                                   The man in brown
                                                   Soon brought him down,
                                                   Dickery, dickery, dare.

                                                                Humpty-Dumpty
                                               Humpty-Dumpty sat on a wall,
                                               Humpty-Dumpty had a great fall;

                                       All the King's horses and all the King's men
                                              Couldn't put Humpty together again.

                                                                     Washing Up
                                                  When I was a little boy
                                                 I washed my mammy's dishes;
                                                 I put my finger in my eye,
                                                 And pulled out golden fishes.

                                                                      Caution
                                                Mother, may I go out to swim?
                                                Yes, my darling daughter,
                                                Hang your clothes on a hickory tree
                                                But don't go near the water.

                                                            Tom Tittlemouse
                                                Little Tom Tittlemouse
                                                Lived in a bell-house;
                                                The bell-house broke,
                                                And Tom Tittlemouse woke.

                                                                     Doctor Foster
                                                Doctor Foster went to Gloucester
                                                 In a shower of rain;
                                                He stepped in a puddle,
                                                Right up to his middle,
                                               And never went there again.

                                                                         Silly
                                                  Gilly Silly Jarter,
                                                  She lost her garter,
                                                  In a shower of rain.
                                                  The miller found it,
                                                   The miller ground it,

Оновлення змісту навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах

Оновлення змісту навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах

пов’язується насамперед із деякими змінами в стратегічних напрямах розвитку сучасної

шкільної освіти — спрямуванням навчальної діяльності на вироблення в учнів необхідних

життєвих компетентностей, що у майбутньому давали б можливість випускникам школи

комфортно почуватися в сучасному світовому мультинаціональному просторі. Це об’єк-

тивно зумовлено низкою чинників, пріоритетним серед яких є тенденція на постійну

глобалізацію та інтенсифікацію розвитку міжнародних контактів у різноманітних сферах

життєдіяльності. Важливе місце в цих трансформаційних процесах належить питанню

визначення та реалізації оновленого змісту навчання. Першочергово це забезпечується

активною переорієнтацією шкільної іншомовної освіти на комунікативно-діяльнісне,

особистісно орієнтоване та культурологічне спрямування навчального процесу. Саме

цей аспект змушує різнобічно переосмислити теоретичні підходи до вибору ефективних

технологій і засобів навчання іноземної мови.

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі — формування в учнів

комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціо -

культурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

Після закінчення 4-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають

рівня А1, учні спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов — рівня

А2, що відповідає Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти.

Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчаль-

ному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвіс-

тичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та дос татні для подаль-

шого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування

іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфо графічних навичок, а також

умінь в аудіюванні, говорінні, читанні й письмі у межах програмних вимог.

Відповідно до нової структури шкільної іншомовної освіти початковий етап ви-

значається 1—4-м класами.

За свідченням психологів, навчальна діяльність у початковій школі набуває специ-

фічного змісту, що зумовлено особливостями формування та розвитку пізнавальних

інтересів дітей цього віку, їхньої поведінки, емоційно-вольової та мотиваційної сфер,

своєрідним характером діяльності та мовлення. На цьому віковому етапі становлення

особистості молодшого школяра навчальна діяльність стає домінуючою. Вона відпо-

відним чином зумовлює трансформації у психіці дитини, що охоплюють усі психофізіо-

логічні особливості її розвитку і об’єктивно потребують урахування їх під час визначення

змісту навчання. Пріоритетними є такі:

• підвищена емоційність, важлива роль образів у сприйманні та запам’ятовуванні

нової інформації під впливом емоційних вражень і афективних переживань, що зумовлює

забезпечення освітнього процесу яскравими та чіткими малюнками/фотографіями, які

сприяють ефективнішому засвоєнню навчального матеріалу;• незначна кількість у досвіді учнів раціональних прийомів виконання навчальної діяль -

ності, що зумовлює широке використання навчальних мовних і мовленнєвих опор для

формування комунікативних умінь і навичок;

• мимовільність уваги, низький рівень її концентрації та орієнтація на сильний подразник,

яким можуть бути цікаві та доступні ілюстрації та інші дидактичні засоби, що доцільно

використовувати під час навчання;

• імпульсивність, реактивність, перевага збуджувальних процесів над гальмівними,

що зумовлює раціональний добір для процесу навчання дидактично доцільних видів

діяльності, котрі узгоджую ться з віковими особливостями школярів та їхніми інтересами,

не викликають труднощів у навчанні та вмотивовують його;

• здатність до запам’ятовування поки ще не усвідомлюваної інформації, що дає мож-

ливість презентувати окремі граматичні явища, які доцільно засвоювати на рівні лек-

сичних одиниць, не аналізуючи їхню структуру (це буде зроблено на подальших етапах

навчання);

• визначальна роль навчальної гри у процесі пізнавальної діяльності, що дозволяє

активно використовувати дидактично доцільні ігрові види роботи, що характерні віковим

особливостям учнів;

• схильність до копіювання, здатність до наслідування у діях, що дає можливість учням

заучувати нескладні автентичні зразки мовлення, котрі не містять кальок із рідної мови

або спрощених моделей спілкування;

• незбалансованість аналітико-синтетичної діяльності, превалювання конкретного

наочно-образного мислення, що зумовлює не використовувати вправи та завдання,

котрі вимагають виконання складних аналітичних дій, ще не характерних учням молод-

шого шкільного віку;

• недостатній рівень розвитку операцій планування, узагальнення, систематизації, по-

рівняння, усвідомленого творчого ставлення до виконання навчальної роботи, що спо-

нукає до використання зразків як опор для успішного її здійснення.

Зазначені найтиповіші характеристики психологічних особливостей учнів молодшого

шкільного віку слугують науково-теоретичними засадами для добору та організації

змісту навчання іноземної мови у початковій школі.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати

в них позитивне ставлення до предмета, вмотивовувати необхідність і значущість во-

лодіння іноземною мовою як неповторним засобом міжкультурного спілкування. Всі

залучені для цього навчальні засоби мають сприяти вихованню в учнів комунікативних

потреб у пізнанні інших країн і народів, пошуку друзів не тільки для спілкування, а й

для вирішення найтиповіших проблем їхньої життє діяльності.

Комунікативна, освітня, виховна і розвивальна цілі оволодіння змістом навчання реа-

лізуються через навчальні тексти й діалоги як основні мовленнєві одиниці. Вони містять

в собі змістову і мовну інформацію та слугують певними засобами узагальнень іншо-

мовного досвіду школярів.

Для успішної реалізації освітньо-розвивального потенціалу іноземної мови зміст на-

вчання сприяє тому, щоб процес залучення учнів до вивчення предмета не тільки роз-

ширював їхній світо гляд, а й давав змогу глибше розуміти власну культуру та її роль

у духовному й моральному розвитку людства. Цьому сприяють не тільки навчальні

тексти підручників, а й доступні для молодшого шкільного віку ілюстративні матеріали,

що формують уявлення про інший світ, іншу культуру, вмотивовуючи своїм змістом по-

требу пізнавати їх засобами іноземної мови.

Лексичний і граматичний матеріал пред’являється двома способами: індуктивним

ідедуктивним— залежно від його складності та труднощів оволодіння. Якщо ці проблемивідсутні, то вивчення його доцільно розпочинати через функціональний контекст, що

узгоджується з комунікативним методом навчання. Цей підхід передбачає встановлення

нероздільного зв’язку між значенням, формою і функцією мовної одиниці, що є ключовим

принципом діяльності, пов’язаної з її засвоєнням. Якщо мовні одиниці викликають

певні труднощі (як правило, це граматичні явища, не характерні для рідної мови учнів,

або ті, що мають суттєві розбіжності з їх аналогами в рідній мові), то вивчення їх

доцільно здійснювати дедуктивним шляхом.

Важливою умовою успішного оволодіння іноземною мовою на початковому етапі є

організація систематичного повторення вивченого матеріалу, що його доцільно здійс-

нювати в такий спосіб, щоб поступово в учнів розвивалися уміння аналізувати, систе-

матизувати, моделювати, абстрагувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

Цьому сприяють схеми-моделі для пред’явлення граматичного матеріалу, регулярного

його повторення і закріплення.

Оволодіння іноземною мовою учнями початкової школи передбачає взаємопов’язане

навчання всіх видів мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читан ня, письма),

коли кожний вид розглядається як мета і як засіб. Для цього використовуються відповідні

вправи і завдання, виконання яких забезпечує комплексне оволодіння усним і писемним

мовленням.

Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо во-

лодіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому частина граматичного матеріалу

вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мов-

леннєвих зразках. Тобто їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв’язки

між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка. Передбача-

ється, що така робота буде проведена на подальших етапах, коли школярі досягнуть

певного лінгвістичного досвіду у рідній мові, який буде слугувати їм базою для усві-

домленого оволодіння іншомовним матеріалом.

Зміст навчання іноземної мови учнів початкової школи створюється на ідеях ово-

лодіння нею у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає взаємопов’язане за-

своєння мови і культури. Орієнтація на цю технологію зумовлена вик ликами та перспек-

тивами розвитку мульти- та полілінгвоетнокультурної світової спільноти, в якій перебуває

людина і яка стає невід’ємним імперативом сьогодення. У зв’язку з цим одним із

основних завдань навчання іноземної мови у початковій школі доцільно розглядати

формування в учнів здібностей, готовності та бажання брати участь у міжкультурній ко-

мунікації у межах найтиповіших сфер і тем спілкування та самоудосконалюватися в по-

дальшому оволодінні іншомовною комунікативною діяльністю відповідно до власних ви-

кликів і потреб. Виконання цього завдання забезпечує діяльність, спрямована на розвиток

полікультурної та мультилінгвальної мовної особистості школяра вже на початковому

етапі його навчання у школі.

Отже, зміст навчання іноземної мови учнів початкової школи ґрунтується на таких

основних характеристиках:

1) відповідає актуальним комунікативно-пізнавальним інтересам молодших школярів

і відбиває реальні потреби використання мови як засобу спілкування, є максимально

наближеним до умов і цілей реальної міжкультурної комунікації;

2) стимулює розвиток інтересів учнів молодшого шкільного віку та позитивного став-

лення до іноземної мови, здійснює вплив на їхню мотиваційну сферу;

3) прилучає учнів не тільки до нового для них мовного коду, а й до культури народу,

носія цієї мови, що забезпечується чітким усвідомленням найголовніших спільностей

та розбіжностей між чужою та рідною культурою, згідно з чим навчання поступово має

організовуватись як «діалог культур»;4) ґрунтується на досвіді оволодіння школярами рідною мовою, забезпечуючи випе-

реджальне вивчення останньої; враховує загальнонавчальний досвід учнів, набу тий

ними під час оволодіння іншими предметами (міжпредметні зв’язки);

5) забезпечує освітні, виховні та розвивальні потреби школярів, у тому числі стимулює

їхню само стійну діяльність, спонукає до рефлексії щодо якості власних навчальних до-

сягнень і бажання їх удосконалювати.

Зміст навчання іноземної мови визначається цілями навчання і відповідає віковим

особливостям учнів і їхнім інтересам. У зв’язку з цим важливого значення набуває мов-

ний, мовленнєвий, соціо культурний матеріал.

Основні принципи добору навчального матеріалу:

• комунікативної цінності та достатності для реалізації цілей і завдань навчання спіл-

кування у межах кожної теми;

• автентичності мовних (фонетичних, лексичних і граматичних), мовленнєвих (речень,

текстів) одиниць, ілюстративних соціокультурних матеріалів, які використовую ться для

навчання спілкування;

• типовості мовленнєвих зразків і їх відповідності нормам спілкування, прийнятим

у країні, мова якої вивчається;

• частотності використання у сучасному мовленні;

• мінімізації, який узгоджується з психофізіологічними можливостями учнів молодшого

шкільного віку, відповідає цілям і завданням навчання та дає можливість успішно ор-

ганізовувати процес оволодіння іншомовним спілкуванням у межах кожної теми згідно

з вимогами чинної навчальної програми.

Добір навчального матеріалу здійснено раціонально, якщо він повністю відтворює

дидактичну модель освітнього процесу, реалізовану в підручнику як основному засобі

оволодіння мовою. Ця модель розглядається оптимальною за умови, що типи та

види вправ і завдань як засоби навчання мови і мовлення організовуються в такій

послідовності та використовуються в такій кількості, що забезпечують ефективне

формування навичок і вмінь у різних видах мовленнєвої діяльності. Враховуючи ко-

мунікативні цілі навчання іноземної мови, в основу типології вправ доцільно покласти

категорію спілкування та етапи його здійснення в навчальному процесі початкової

школи. Такі вправи і завдання, окрім суто навчальної, виконують ще й розвивальну,

виховну й освітню функції, комплексно впливаючи в такий спосіб на розвиток молодших

школярів.

Відповідно до основних положень комунікативно-діяльнісного підходу до навчання

іноземної мови і з урахуванням вікових психологічних особливостей молодших школярів

оптимальними засобами засвоєння навчального змісту є мовні вправи, що забезпечують

оволодіння учнями фонетичним, лексичним і граматичним матеріалом і в такий спосіб

готують їх до спілкування; умовно-мовленнєві вправи, що дають учням можливість ус-

відомлювати особливості використання (функції) мовних одиниць у безпосередніх мов-

леннєвих актах у результаті застосування їх у мікровисловлюваннях; мовленнєві вправи,

що сприяють формуванню умінь здійснювати спілкування в чотирьох видах мовленнєвої

діяльності; комунікативні завдання, що сприяють розвитку творчих здібностей учнів,

самостійності та забезпечують формування готовності до спілкування внаслідок комп -

лексного використання мовних навичок, мовленнєвих умінь і навчального досвіду (за-

гальнонавчальних умінь).

Зміст навчання сконструйовано на таких основних дидактичних і методичних

принципах:

• комунікативного спрямування навчальної діяльності;• особистісно орієнтованого навчання, що зумовлюється психофізіологічними особ-

ливостями дітей молодшого шкільного віку;

• врахування випереджального вивчення рідної мови, що передбачає послідовне ово-

лодіння учнями мовними та мовленнєвими явищами на основі досвіду, набутого на

уроках рідної мови;

• принцип мінімізації змісту навчання (тематики для спілкування, обсягу навчально-

інформаційного матеріалу, на якому здійснюється спілкування, рівнів навченості мо-

лодших школярів з мови і мовлення), що забезпечує доступність навчального матеріалу

і його достатність для задоволення комунікативних потреб спілкування у межах чинної

програми;

• ситуативності та тематичної організації навчального матеріалу;

• діяльнісного характеру видів навчальної роботи;

• диференціації та індивідуалізації навчання, що забезпечують урахування особистісних

якостей учнів, їхньої мотивації та готовності до засвоєння іноземної мови;

• соціокультурного спрямування процесу навчання;

• взаємопов’язаного та збалансованого навчання видів мовленнєвої діяльності;

• сприяння розвитку, освіті та вихованню молодших школярів.

Навчання іноземної мови у початковій школі розглядається як комплексний інтег-

рований етап оволодіння предметом.

Однією з особливостей навчання іноземної мови у середніх загальноосвітніх на-

вчальних закладах і зокрема в початковій школі є принцип концентричного пред’яв-

лення тематичного матеріалу для організації спілкування в усній та письмовій формі

протягом усього шкільного курсу. У зв’язку з цим одна і та ж тема може вивчатися

впродовж кількох років. Навчальною програмою передбачається, що відповідно до

мовного і загальнонавчального досвіду школярів вивчення таких тем поглиблюється

у наступних класах, а тому повторення тематики зумовлюється саме зазначеним

прин ципом.

Основними засобами оволодіння учнями іноземною мовою є навчальні комплекти

(підручники і робочі зошити), спеціально сконструйовані для початкової школи згідно

з навчальною програмою та відповідно до основних положень комунікативно-діяльніс-

ного, особистісно орієнтованого та культурологічного підходів до навчання іншомовного

спілкування.

Не менш важливим на сьогоднішній день у сучасній школі є самооцінювання. Одним

із най ефективніших інструментів, що допомогає розвинути в учні здатність до само-

оцінювання в іншомовному навчання, є Європейське мовне портфоліо.

Основна суть портфоліо — «показати все, на що ти здібний(а)». Педагогічна філософія

портфоліо передбачає: зміщення акценту з того, що учень (учениця) не знає і не вміє,

на те, що він знає і вміє з певної теми, розділу, предмета; інтеграцію кількісних і якісних

оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншо-

мовного навчання прозорішим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до

відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово

збільшувати свою відповідальність за власне навчання.

Використовуючи Європейське мовне портфоліо у навчанні, учні знайомляться із

загально європейськими рівнями володіння мовою, вчаться працювати з ними. Отже,

за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження

європейських стандартів оцінювання учнів, у тому числі під час формуючого чи підсум-

кового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загаль-

ноєвропейських рівневих стандартів.Для успішної реалізації освітньо-розвивального потенціалу іноземної мови у почат-

ковій школі необхідно сприяти тому, щоб процес залучення учнів до вивчення предмета

не тільки розширював їхній світогляд, а й сприяв би глибшому розумінню власної куль-

тури та її ролі в духовному та моральному розвитку людства.

Процес навчання іноземної мови у початковій школі організовується відповідно до

мережі годин, визначених навчальним планом. Для повноцінного забезпечення на-

вчального процесу вчитель, окрім підручника, який використовує у своїй роботі, може

залучати інші засоби, адаптуючи їх до умов навчання.

Успішна реалізація змісту навчання іноземної мови можлива за умови раціонального

застосування навчальних засобів як основних механізмів виконання мети і завдань.

Змістова частина Програми включає опис:

• тематики ситуативного мовлення та сфер спілкування;

• мовленнєвих умінь;

• мовних знань і навичок;

• соціокультурних знань і навичок;

• загальнонавчальних умінь і навичок.

Вимоги до рівня підготовки учнів (мовленнєва компетенція), подані по завершенні

кожного року навчання, визначають:

• що саме учні повинні знати і розуміти з кожного виду мовленнєвої діяльності (аудію-

вання, говоріння, читання, письмо);

• які вміння і навички у чотирьох видах мовленнєвої діяльності учень повинен отримати

на кінець навчального року.

Розподіл годин за тематичним принципом не передбачений, оскільки Програма но-

сить концентричний характер і не містить чітких тематичних формулювань.

Зауважимо, що лише підручник не може забезпечити досягнення цілей, визначених

державою до рівня володіння іноземною мовою випускників сучасної школи. Потрібно

широко використовувати й інші засоби: робочі зошити, аудіо- та відеоматеріали, книжки

для домашнього читання, текстові завдання тощо.

Доцільно активніше впроваджувати у практику школи електронні носії інформації,

що не тільки урізноманітнюють навчальний процес, а й сприяють його ефективності,

дозволяють індиві дуалізувати та диференціювати навчальну діяльність учнів відповідно

до їхніх особистісних рис, здібностей та рівнів навченості.

Основною формою навчання іноземної мови є урок. Зміст його визначає сам учитель.

Він спирається на матеріал підручника або посібника, який використовує у своїй роботі,

враховує рівень навченості учнів і умови, у яких відбувається навчання. Види діяльності

на уроці залежать від мети і завдань, вікових особливостей та інтересів учнів. Уроки

мають бути комунікативно спрямованими, а тому пріоритетними видами діяльності є

ті, що пов’язані з формуванням в учнів умінь і навичок використовувати мову як засіб

спілкування. Зацікавленість учнів у засвоєнні мови значною мірою залежить від умо-

тивованості навчальних дій, які виконуються на уроці.

Оволодіння іноземною мовою відбувається не тільки на уроці. А тому органічне по-

єднання уроку, домашньої і позакласної роботи забезпечить ефективне формування

комунікативних навичок і вмінь, сприятиме розвитку в учнів самостійності, комуніка-

тивно-пізнавальної та соціальної активності.

Результати навчальних досягнень, яких мають досягти учні, визначені для кожного

етапу навчання. Вони характеризують рівень умінь і навичок у кожному виді мовленнєвої

діяльності та узгоджуються з «Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти:

вивчення, викладання, оцінювання».Оновлення змісту навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах