Блог учителя англійської мови Медлярської Лілії Іринеївни: З досвіду моєї роботи

Працюю в Миколаївській ЗОШ № 1 I-III cт. з 2002 року . У 2001 році з відзнакою закінчила Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка та здобула кваліфікацію вчителя англійської і французької мов та зарубіжної літератури.

А стати викладачем мріяла з дитинства, адже з 8 класу щорічно відвідувала літній англомовний християнський табір "Оазис" під керівництвом о.Майкла з Канади . Дуже цінними були для мене його практичні заняття, театральні постановки на природі та щоденні Святі Літургії англійською.

На початку своєї педагогічної роботи почала займатися проблемою використання рольових ігор в процесі вивчення англійської мови на середньому етапі, адже тоді викладала саме в 5-8 класах. Це дослідження, спочатку в теорії, а тоді і на практиці, мене дуже зацікавило . Так і зародилася ідея впроваджувати елементи театралізованої діяльності в процес своєї роботи з метою розвитку творчого потенціалу моїх учнів, ну і ,звичайно, з метою формування діалогічних та монологічних компетенцій.

Адже починаючи будь-які театральні позакласні постановки я відпрацьовую мікроситуації в класі у формі саме різних рольових ігор .

Усі проведені мною ігри будуть наведені нижче.

На своїх уроках дуже часто використовую автентичні пісні, вірші, тексти, відеофільми, оскільки переконана- саме вони є основними засобами навчання. Таким чином моїм учням легше зануритися в іншомовне середовище.

Вони розвивають слух, що є першим і одним з найголовніших кроків до вивчення мови .

Природно вчать вимови, інтонації та наголосу.

Розширюють словниковий запас і знання граматичних структур.

Сприяють вивченню сталих виразів.

Створюють позитивну психологічну атмосферу.

Переглядаючи та слухаючи відеоказки та інші ролики розвивається пізнавальна активність школярів та формується інтерес до мого предмету-англійської мови.Таким чином подаю відомості про англомовні країни (старшим учням), а менших зацікавлюю до постановок спектаклів.

Ми спочатку дивимoся казку, обговорюєм її, підбираємо пісні та музику. Вивчаючи вірші поетапно опрацьовуєм окремі звуки та звукосполучення, опановуєм англійську інтонацію, вчимо лексику.

Пісні добре сприймаються дітьми, їм подобаються римовані звуки, ритмічність і музика . Вони допомагають діткам зблизитися, створюють позитивну психологічну атмосферу. Я ретельно добираю тексти, призначені для аудіювання та читання ,використовуючи дитячі англомовні газети та журнали. Вони сприймаються з великим інтересом, містять у собі певну частину нової інформації корисної для подальшого життя учнів.

Деякі мої вихованці обрали собі професію, повя "зану з англійською мовою. А саме- Ірина Конечна , Марта Бещаник проходилu педагогічну практику у нашій школі і сталu викладачaми англійської. Оленка Карпин успішно працює психологом та педагогом-організатором у Липівській школі, а ще наче вчора вона брала активну участь у постановці вечора до Дня Святого Валентина у 5 класі. Христина Лехович та Уляна П" ясецька -переможці районної олімпіади з англійської мови 2010-2011 н. р .

Саме Христина в постановці мюзиклу переклала веселу пісеньку про гномів(виконала Оля Мицик) на англійську та зробила свій перший проект про світ моди та презентацію магазину . Зараз вона дизайнер- початківець одягу зі шкіри та гарний художник.

Дівчата Марта Шпарій, Олена Водвуд саме на уроках англійської зробили свої перші мега- проекти. Юля Мицик дебютувала з піснею у нашому мюзиклі, а зараз успішно навчається у Польщі, продовжуючи співати. Юрій Сиротич удосконалює свої вміння у театрі "Хліб".

Деякі проекти, уривки з вистав та фото Ви матимете змогу переглянути в інших блоках мого блогу.

Починаючи з 2012 року маю нагоду працювати лише з учнями початкової школи і це, мушу зізнатися, мені дуже подобається.

Я вважаю, що життя педагога-творче й цікаве, і недаремна вчительська справа. Адже письменник живе у своїх книгах, художник у картинах, а вчитель -в думках та вчинках своїх учнів.

Можливо, комусь стануть у пригоді мої дослідження, тому нижче поетапно висвітлюватиму проблеми, над якими працюю, в розгорнутому варіанті та робитиму висновки.

У майбутньому я з задоволенням хотіла б приєднатися до проекту English Club "ABC Planet", про який прочитала у журналі "Англійська мова й література" видавництва Основа, яким постійно послуговуюся у своїй роботі .

Надпотужним фактором у роботі вчителя для мене є самонавчання та самовдосконалення. У 2005 році засвоїла повний курс Oxford Teacher Training, прослухала курс з Основ інформаційно-комунікаційних технологій та у листопаді 2015 року відвідала семінар "Особливості навчання писемного мовлення учнів старших класів у підготовці до іспитів та тестування з англійської мови." Я залюбки відвідую тренінги, творчі педмайстерні, проводжу заняття з молодим спеціалістом району Куртяник Христиною.

У лютому 2016 року планую нову міні театральну постановку "Little Red Riding Hood New Version".

Зміст

1. Психолого-педагогічне обґрунтування доцільності використання рольових ігор на уроках іноземної мови в середній школі.

2. Вікові особливості учнів , які необхідно враховувати при організації рольових ігор.

3. Характеристика рольової гри як ефективного прийому навчання на середньому етапі.

3.1. Навчальні і виховні можливості рольової гри.

3.2. Вимоги до рольових ігор на уроці.

3.3. Місце рольової гри в навчальному процесі.

3.4. Структура рольової гри.

3.5. Етапи рольової гри.

3.5.1.Підготовка до рольової гри.

3.5.2. Проведення рольової гри.

3.5.3. Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів.

3.5.4. Класифікація ролей. Форми проведення рольових ігор.

4. З досвіду моєї роботи: приклади рольових ігор на уроках англійської мови в п'ятих сьомих і восьмих класах.

Висновки.

Список використаноі літератури.

Вступ

Згідно сучасних методичних засад основний акцент у викладанні іноземних мов має бути зроблений на особистісно-орієнтованому та комунікативному підходах.

Серед провідних методів навчання, які відносяться до найінформативніших та результативних з точки зору сприйняття , виокремлюють такі, як :

· дебати
· рольові ігри
· дискусії
· ігри

Одним з найбільш ефективних і доцільних прийомів при роботі зі школярами II ступеня навчання є рольова гра, яка розглядається в цієї роботі.

Для дитини гра - перш за все можливість випробувати себе, відчути свою індивідуальність, познайомитись з тими ролями, які вона має виконувати в майбутньому.

Гра - розумна, планомірна, підпорядкована відомим правилам система поведінки. За визначенням Виготського Л.С. гра є природньою формою праці дитини, властивою лише їй формою діяльності.

Актуальність дослідження

Досягти високого рівня комунікативної компетенції в англійській мові, не знаходячись серед її носіїв, справа дуже важка. Інтенсифікація учбового процесу ставить задачу пошуку засобів підтримки в учнів інтересу до матеріалу, що вивчається і активізації їх діяльності протягом усього заняття. Тому важливою задачею вчителя є створення на уроці іноземної мови реальних і уявлюваних ситуацій спілкування, використовуючи для цього різні прийоми роботи. Одним з таких прийомів є рольова гра.

Найбільший теоретик ігрової діяльності Д.Б. Эльконін наділює гру чотирма найважливішими для дитини функціями: засіб розвитку мотиваційноі сфери; засіб пізнання; засіб розвитку розумових дій; засіб розвитку довільної поведінки [10,45]. Гра визначає важливі перебудови і формування нових якостей особи; саме в грі діти засвоюють норми поведінки, гра вчить, змінює, виховує.

Питання методики викладання іноземної мови з використанням ігрової діяльності на середньому етапі отримали освітлення в роботах Г.В. Роговоі та І.Н. Верещагіноі, Е.І. Пассова, Д.Б. Эльконіна, Е.І. Негневицькоі , Н.А. Салановича, В.В. Андрiевськоі та інших учених, методистів і психологів.

Предмет дослідження : рольова гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу на уроках іноземної мови на середньому етапі, зокрема у 5- 8 класах.

Об'єкт дослідження : вплив гри на процес навчання і на процес формування знань, умінь, навичок.

Мета дослідження : Розкрити значення рольової гри на уроці іноземної мови не тільки як засобу оптимізації і стимуляції процесу навчання, але і як важливого аспекту психологічного комфорту і зняття розумової перенапруги учнів.

Завдання дослідження:

1) Обґрунтування необхідності застосування рольової гри як елементу комунікативного та особистісно-орієнтованого підходу навчання іноземним мовам на середньому етапі.

2) З'ясування вимог до рольових ігор на уроці.

3) Розгляд структури, етапів, форм проведення рольових ігор, місця рольової гри на уроках на середньому етапі.

Практичне значення роботи полягає в розробці методичних рекомендацій із творчого використання рольової гри для активізації навчально-виховного процесу.

1. Психолого-педагогічне обґрунтування доцільності використання
рольових ігор на уроках іноземної мови на середньому етапі

Гра поряд із працею й навчанням - один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування. Гра як феномен культури навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок, вносячи в зміст дозвілля нескінченні сюжети і теми. Російський письменник Ю. Нагибін так оцінює значення гри в дитинстві : “У грі виявляється характер дитини, іі погляди на життя, іі ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до рішення складних життєвих проблем”.

Рольові ігри мають чотири головні риси [8, 117] :

- вільна розвиваюча діяльність, що починається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності (процедурне задоволення);

- творчий, значною мірою імпровізаційний, дуже активний характер цієї діяльності («поле творчості»);

- емоційна піднесеність діяльності, емоційна напруга;

- наявність прямих чи непрямих правил, що відбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.

У структуру рольової гри як діяльності органічно входить з’ясування мети, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, у яких особистість цілком реалізує себе як суб'єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору й елементами змагальності, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації.

Значення рольової гри неможливо вичерпати й оцінити розважально- рекреактивными можливостями. У тім і складається її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, у творчість, у терапію, у модель типу людських відносин і проявів у праці.

Сюжетно–рольові ігри створюються самими дітьми. Вони розрізняються по змісту (відображення побуту, праця дорослих, громадське життя); по організації, кількості учасників (індивідуальні, групові, колективні); по виду (ігри, сюжет яких придумують самі діти, гри-драматизації – розігрування казок і оповідань).

Ідея використання рольової поведінки на уроці одержала підкріплення з боку теорії ролей, розробленої соціологами і соціопсихологами. У ній вона поступово засвоює соціальний досвід, зафіксований у мові. Природно, що при оволодінні іноземною мовою як засобом спілкування необхідно відтворити умови, подібні до умов, що існують при оволодінні рідною мовою. У цьому зв'язку соціологи говорять про вторинну соціалізацію, що імітує першу. Соціальні ролі в рамках вторинної соціалізації носять неминуче штучний, умовний характер. Міра умовності може бути різною: перевтілення в реальних людей, у літературних персонажів, у героїв казок і т.д.Елемент умовності і перевтілення присутній в усіх різновидах рольової гри.

Психологами встановлено, що в рольовій грі насамперед розвивається уява, увага й образне мислення дітей, закладається здатність оперувати образами дійсності, що, у свою чергу, створює основу для подальшого переходу до складних форм творчої діяльності. Крім того, розвиток уяви важливий сам по собі, адже без нього неможлива навіть найпростіша людська діяльність.

Великий вплив мае рольова гра на розвиток у дітей здатності взаємодіяти з іншими людьми. Відтворюючи в грі взаємини дорослих, дитина освоює правила і способи спілкування, здобуває досвід взаєморозуміння, вчиться пояснювати свої дії і наміри, координувати їх з іншими дітьми.

2. Вікові особливості учнів основної школи, які необхідно враховувати при організації рольових ігор

Визначальною особливістю учнів 5-9 класів (підлітковий вік) є прагнення самостійності, самоствердження, досягнення статусу рівності з дорослими. Підлітку нецікаві елементарні завдання, постійний контроль з боку вчителя, тобто те, що обмежує його ініціативу. Суттєвою особливістю учнів цієї вікової категорії є розвиток складніших форм мислення в зв'язку з засвоєнням абстрактного матеріалу при вивченні інших дисциплін. Психологи вказують на достатній рівень розвитку в учнів цього віку таких якостей мислення як логічна послідовність, критичність, самостійність, цілеспрямованість, зростання самосвідомості, контроль за власною діяльністю. Удосконалюється механізм відбору мовних засобів, формується індивідуальний стиль мовлення [6, 226]. Проте в 5-9 класах учителеві доводитися прикладати значних зусиль для підтримання мотивації та інтересу учнів, тому що в багатьох підлітків відсутні широкі пізнавальні інтереси та зацікавленість у розширенні своїх знань. На цьому етапі необхідно обирати прийоми навчання, які активізують розумово-мовленнєву діяльність і ініціативу учнів, спонукають учнів до спілкування, бо спілкування з однолітками - невід'ємна частина життя підлітка. Групова діяльність впливає на особистість підлітка, і рольова гра надає широкі можливості для активізації навчального процесу. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмета, адже рольова гра являє собою відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування.

За допомогою рольової гри вчитель може розвивати усі види мовленнєвої діяльності учнів, і перш за все усне мовлення, яке є провідним видом мовленнєвой діяльності на середньому етапі навчання. Рольова гра сприяє тому, що мовлення учнів стає змістовнішим, аргументованішим, складнішим за структурою мовного та мовленнєвого матеріалу.

Я зрозуміла, що правильно організована рольова гра на уроці - зовсім не порожнє заняття, вона не тільки приносить максимум задоволення дитині, але є могутнім засобом іі розвитку, засобом формування повноцінної особистості.

3. Характеристика рольової гри як ефективного прийому навчання
на середньому етапі

3.1. Навчальні і виховні можливості рольової гри

Рольова гра володіє великими навчальними можливостями [1, 110] :

1) Рольову гру можна розцінювати як найточнішу модель спілкування. Вона наслідує дійсність в її найбільш істотних рисах. У рольовій грі, як і в житті, мовна і немовна поведінка партнерів переплітається найтіснішим чином. Наприклад, розігрується ситуація “Допомога мамi на кухнi”. Мати входить у кімнату. Ласкаво звертаючись до доньки вона говорить: “Оленко, приготуймо індичку до свята.” Дійсність – кімната, у яку входить мати, час і місце дії складають фон, на якому відбувається мовленнєвий учинок (звертання до доньки), тобто здійснюється функція мови як засобу спілкування.

2) Рольова гра має великі можливості мотиваційно – спонукального плану. Спілкування, як відомо, немислиме без мотиву. Однак у навчальних умовах непросто викликати мотив до висловлювання. Труднощі полягають у тому, що вчитель повинен змалювати ситуацію таким чином, щоб виникла атмосфера, що викликає в учнів внутрішню потребу у вираженні думок. В умовах іншомовного спілкування важливо, однак, щоб учні змогли виразити те, що їм хочеться сказати. Мовне забезпечення (словниковий і граматичний матеріал, навички в користуванні ними) часто затуляють саму мету – спілкування і від учнів і від учителів. На уроках переважають висловлювання, викликані до життя директивно: “ Розкажи про свого друга”, “Розкажи про свою родину”, тому , що вчителю хочеться перевірити, як учні вміють комбінувати відповідний мовний матеріал.

Мотив же, яким керуються при цьому учні, лежить за межами мови: їм важливо відповісти
вчителю. Положення змінюється, якщо учні залучені до рольої гри. Наприклад, на уроцi у 7 класі учні розігрували ситуацію в редакціі газети “English Bridge “. Учень – працівник газети приводить сюди свого друга. Редактор газети повідомляє хлопцям, що штат працівників газети уже цілком укомплектований. Тоді учень розповідає про свого друга, переконуючи редактора, що друг вартий бути прийнятим. Сама ситуація диктує лінію мовленнєвої поведінки.

3) Рольова гра придатна для кожного виду роботи з мовою: у ході рольової гри використовуються різноманітні граматичні структури, інтонаційні моделі, значний обсяг лексичного матеріалу. Велика роль приділяється непідготовленій мові учнів. У цьому плані рольова гра може перевершити можливості будь-якої іншої парної і групової діяльності. Рольова гра тренує учнів говорити в будь-якій ситуації на будь-яку тему.

4) Рольова гра припускає посилення особистісної причетності до усього, що відбувається. Учень входить у ситуацію, хоча і не через своє “Я”, але через “Я” відповідної ролі. Соромязливі діти легко вливаються у розмову. Коли учні приймають роль, то вони грають її у визначеній ситуації. Група учнів, що грає роль у класі, уподібнюється групі дітей, що грають у школу, лікарню, магазин і т.д. І ті й інші несвідомо створюють свою власну реальність і, роблячи це, оперують своїми знаннями реального світу, розвиваючи свої здібності взаємодіяти з іншими людьми. У цій ситуації немає глядачів. У ситуації відсутній ризик невдалого акту комунікації реального світу. Діяльність не загрожує особистості дитини, зміцнює її впевненість у собі.

5) Рольова гра сприяє розширенню асоціативної бази при засвоєнні мовного матеріалу. Наприклад, репліка “Have you done your homework?”, що часто сприймається учнями механічно, здобуває значимість у рольовій грі. Учень, що грає роль батька, звертається до іншого учня, що виконує роль недбайливого сина, з питанням, що виражає докір, обуренняння і навіть погрозу. Емоція, що супроводжує тепер цю репліку, додає їй природну однозначність, установлюючи прямі зв'язки із ситуацією і створюючи сприятливі умови для запам'ятовування.

6) Рольова гра сприяє формуванню навчального співробітництва і партнерства, адже виконання етюду припускає охоплення групи учнів (рольова гра будується не тільки на основі діалогу, але і полілогу), що повинні злагоджено взаємодіяти. При розподілі ролей стараюсь враховувати як мовні, так і “акторські” можливості учнів, доручаючи одним більш вербальні, іншим – пантомімні ролі, третіх же призначаю на ролі “суфлерів”, даючи їм право підказувати на основі тексту. Практично весь навчальний час у рольовій грі відведено на мовленнєву практику, при цьому не тільки учень, що говорить, але і слухаючий максимально активний, тому що він повинен зрозуміти і запам'ятати репліку партнера, співвіднести її із ситуацією, і правильно відреагувати на репліку. Ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Учні активно працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів, учитель лише керує навчальною діяльністю.

7) Рольова гра приємна для учнів. Як тільки учні починають розуміти, що саме від них потрібно, вони з задоволенням дають волю своїй уяві. А оскільки це заняття їм подобається, навчальний матеріал засвоюється набагато ефективніше.

8) У ході рольової гри учні, хоча й в елементарній формі, знайомляться з технологією театру. Заохочується усяка вигадка, тому що в навчальних умовах можливості в цьому відношенні обмежені. Саме ж перевтілення сприяє розумінню інших людей.

Якщо ж педагог вважає своєю задачею не тільки навчання своїх учнів іноземній мові, але і їхнє виховання, то рольова гра - це саме той прийом, за допомогою якого можна скласти об'єктивну думку про загальну обстановку в класі . Вчитель відмовляється від своєї традиційної ролі контролера і керівника, і атмосфера залежить у більшій мірі від самих учнів. Ризик "злитися" із групою і втратити об'єктивність оцінки зводиться для вчителя до мінімуму. Хто лідирує в групі, хто є аутсайдером, який загальний настрій? Відповіді на ці питання вчитель може одержати, спостерігаючи за ходом рольової гри. При роботі з підлітками (7-9 класи), що володіють іноземною мовою на належному рівні, але не мають достатнього досвіду саме в цьому виді роботи, можна використовувати наступний прийом: час від часу переривати хід гри і пропонувати учасникам наступні питання. "Який я в цій грі? Чи часто я помиляюся? т.д. Відповіді фіксуються учнями на папері й обговорюються після закінчення гри. Подібний вид роботи дозволяє учасникам гри об'єктивно глянути на себе з боку й у ході наступних ігор домогтися кращих результатів.

Істотною перевагою рольової гри перед іншими формами навчання є стовідсоткова зайнятість учнів, а також концентрація уваги учасників протягом усієї гри.

Таким чином, рольова гра має великі можливості в практичному, освітньому і виховному відношеннях.

3.2. Вимоги до рольових ігор на уроці

Рольова гра повинна відповідати таким вимогам [8, 31] :

- Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання гарно виконати завдання, її проводжу на основі ситуації

- Рольову гру потрібно добре підготувати і чітко організувати з погляду як змісту, так і форми.

- Рольова гра повинна бути прийнята всією групою.

- Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення, радості.

- Гра організується таким чином, щоб учні могли активно спілкувантися, з максимальною ефективністю використовуючи мовний матеріал, що відпрацьовується.

- Учитель неодмінно сам вірить у рольову гру, у її ефективність. Роль вчителя в процесі підготовки і проведення гри постійно змінюється. На початковій стадії роботи вчитель контролює діяльність учнів, але поступово він стає лише спостерігачем.
Ігри, що відпрацьовуються, заучуються і програються для інших учнів, не є рольовими іграми. Це - драматичні представлення. Рольова гра стосується процесу гри, а не готового продукту. Це повинно бути з'ясоване із самого початку, оскільки багато учнів дуже соромязливі і вони бояться, коли їх змушують брати участь у спектаклі. І крім того, вони часто переконані в тім, що вони не мають таланту до гри. У рольовій грі вони не беруть участь у спектаклі, там немає публіки. Навіть учитель повинен відійти на задній план, оскільки його присутність може перешкоджати - своєю готовністю “накинутися” на учня щораз, коли допускаються помилки. Навчання найбільш ефективне в атмосфері, вільної від напруги.

3.3. Місце рольової гри в навчальному процесі

Більшість авторів вважає за доцільне проводити гру на заключному етапі роботи над темою, оскільки не всі учні можуть вільно імпровізувати в рольовій грі без попередньої підготовки. «У процесі рольової гри відбувається одночасне удосконалювання і розвиток навичок у використанні мовного матеріалу, але це на даному етапі периферійна задача, головне – це спілкування, мотивоване ситуацією і роллю. Тому рольовій грі варто відводити місце на завершальному етапі роботи над темою». Деякі автори вважають, що ігри можуть бути використані на всіх етапах навчання, не даючи при цьому ніяких рекомендацій щодо дозування і послідовності введення ігор у навчальний процес [13, 172]. Я думаю, що невеликі рольові ігри можна вводити в навчальний процес уже i на початковій стадії роботи над темою, щоб учні звикали до цього виду роботи поступово, тому що в іншому випадку від ігор не вдається домогтися бажаних результатів через бар'єр, що виникає при незвичній формі спілкування, характерної для рольової гри.

4. Структура рольової гри

У структурі рольової гри виділяються такі компоненти: ролі, ситуація, рольові дії [4, 68]

Перший компонент - ролі. Ролі, що виконують учні на уроці, можуть бути соціальними і міжособистісними. Підбір ролей у грі повинний здійснюватися таким чином, щоб формувати в школярів активну життєву позицію, кращі людські якості особистості.

Другий компонент рольової гри - вихідна ситуація -виступає як спосіб її організації. При створенні ситуації необхідно враховувати й обставини реальної дійсності, і взаємини комунiкантів. Виділяються наступні компоненти ситуації :

1) суб'єкт;

2) об'єкт (предмет розмови);

3) відношення суб'єкта до предмета розмови, умови мовленнєвого акту.

Третій компонент рольової гри - рольові дії, що виконують учні, граючи визначену роль.

Як показують результати навчання [11, 42] та моя особиста практика застосування рольової гри на уроках іноземної мови сприяє позитивним змінам у мовленні учнів як у якісному відношенні (розмаїтість діалогічних єдностей, ініціативність мовних партнерів, емоційність висловлення), так і в кількісному (правильність мови, обсяг висловлення, темп мови).

3.5. Етапи рольової гри

3.5.1. Підготовка до рольової гри

Я найчастіше проводжу рольові ігри на завершальному етапі роботи над темою при закріпленні мовних навичок і умінь. Однак,як вже було сказано, підготовка до гри здійснюється завчасно, із самого початку вивчення теми. А коротенькі рольові ігри-діалоги присутні на моіх уроках завжди. У ході роботи по підготовці до рольової гри програються мікроситуації, невеликі сценки, розігруються діалоги. Дуже часто підготовка починається з вступної бесіди.

Продумуючи рольову гру враховую наступні її ознаки :

1. Ситуація повинна бути найбільш наближеною до життя. У ситуації необхідно дати інформацію про соціальні взаємини партнерів, наприклад, офіційні, неофіційні).

2. Ролі, обрані учнями, повинні найбільшою мірою підходити до даної ситуації. Опис ролі дається в рольовій картці, при цьому інформація може бути представлена детально: відомості про людину (добрий, чесний, ледачий і т.д.), про його життєвий і мовленнєвий досвід, про звички, захоплення і т.п. Однак інформація не повинна викладатися занадто докладно, тому що в цьому випадку учасник гри позбавляється можливості виявити свою творчість. Опис може бути коротким, щоб учень міг “додумати” образ персонажа, роль якого він буде виконувати. Учням потрібно дати час, щоб вони ввійшли в роль. Ролі звичайно розподіляє вчитель, проте їх можуть вибрати і самі учні. Це залежить від особливостей групи й особистісних характеристик учнів, а також від ступеня володіння ними іноземною мовою. Якщо передбачається використання якихось лінгвістичних структур, то учні повинні бути з ними добре ознайомлені.

3. Учасники рольової гри повинні враховувати наявність різних рольових цілей (якщо касир продає квиток покупцю, то покупець не тільки купує квиток, але і запитує необхідну інформацію, а також відраховує гроші, дізнаеться про багаж і т.д.).

4. Учасники рольової гри не повинні діяти індивідуально, а тільки колективно, репліки одного повинні викликати відповідну реакцію іншого, а за реакцією слідує дія партнера.

5. Наявність загальної мети у всього колективу.

6. Учасники гри приходять до власного рішення, підказаного ситуацією і думками самого учня; куди поїхати відпочивати, яку книгу прочитати і т.д.

7. Наявність системи групового й індивідуального оцінювання діяльності учасників гри. Кожен учасник гри в залежності від виконання заданої ролі оцінюється або експертом з числа самих учасників, або викладачем.

8. Наявність керованої емоційної напруги. Створення доброзичливої атмосфери.

9. Учитель повинний намагатися передбачати можливі типові помилки учнів у ході рольової гри, тому що вони будуть аналогічними помилкам при використанні будь-яких інших прийомів навчання, і попередити їх, продумавши попередні вправи на використання визначених граматичних структур, лексичних одиниць, що обов'язково будуть використовуватися в рольовій грі.

Учителю, що включив рольові ігри в практику своєї роботи, варто критично ставитися до механічних тренувальних вправ (виконання відрізняється крайньою монотонністю, матеріал далекий від зразків реального спілкування) і віддати перевагу таким видам роботи, як діалоги (драматизація, пояснення нового матеріалу у формі мікродіалогів), зображення (один учасник за допомогою жестів зображує яке-небудь слово, вираження чи дію, а інші повинні угадати і прокоментувати його дії). Зображення сприяє ламанню психологічних бар'єрів, що позитивно позначиться на проведенні рольових ігор.

Підготовка до гри може тривати від декількох уроків (з моменту роздачі карток з ролями), до декількох тижнів, у залежності від рівня підготовки учнів.

3.5.2. Проведення рольової гри

Проробивши необхідну підготовчу роботу, приступаемо безпосередньо до організації рольової гри. Вчитель чітко формулюе ситуацію. Наприклад, по закінченні вивчення теми "Особисті інтереси. Дозвілля" проводиться рольова гра "Батьківські збори". Вік учасників - 14/15 років.

Ситуація: батьки учнів, стурбовані погіршенням поведінки у класі, обговорюють на зборах, як краще організувати дозвілля учнів, щоб зайняти їх корисною і захоплюючою справою.

Ролі: Класний керівник, голова батьківського комітету, батьки, керівники гуртків і клубів.

Рівень спілкування: формальний.

Мовні функції всіх ролей: уміння висловлювати й аргументувати свою точку зору. Уміння погоджуватися чи чемно висловлювати свою незгоду. Уміння ввічливo перервати співрозмовника.

У залежності від успішності оволодіння іноземною мовою ігрове спілкування може носити репродуктивний, напівтворчий і творчий характер. Репродуктивний спосіб мовленнєвого спілкування використовується учнями з низьким рівнем навченості іноземній мові. Їхня задача полягає в тім, щоб відтворити в ігрових обставинах текст – зразок. Учням із середнім рівнем навченості пропонується самостійно включити в текст–зразок додаткові елементи, наприклад, змінити послідовність реплік. Спілкування школярів з достатньо високим рівнем навченості - більш творче, у ньому виявляється ініціатива учасників гри, їхня здатність до самостійності в іншомовній мовленнєвій діяльності. Регулярна організація рольової гри на уроках іноземної мови дозволяє поступово підвищувати рівень навченості школярів.

Рольова гра може співвідноситися з обома формами мовлення : підготовленим і непідготовленим, створюючи передумови для природного переходу першого в друге. Для переведення підготовленого мовлення в непідготовлене перш за все підходять рольові ігри, які умовно називаються “багатоактними”. Перший акт варто забезпечити опорами, наступні акти учні зможуть грати самостійно, імпровізуючи.

Рольова гра належить до технології навчання мові, що має “низький вхід і високий вихід”. Це означає, що сконцентрована навколо учителя фаза презентації дуже коротка. Після невеликого вступу учні занурюються в діяльність, у якій виконання завдання набагато важливіше, ніж використання точних слів; Природно, що мовний матеріал, що учні використовують у рольовій грі, має бути введений на більш ранніх стадіях навчання.

У процесі гри вчитель іноді може взяти собі якусь роль, але не головну, щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під його керівництвом. Звичайно вчитель бере собі ролі лише на початку, коли школярі ще не освоїли даний вид роботи. Надалі необхідність у цьому відпадає. У процесі гри сильні учні допомагають слабким. Учитель же керує процесом спілкування: переходить від групи до групи, допомагаючи учням, що потребують допомоги, вносить необхідні корективи в роботу, замічає помилки, щоб після рольової чи гри на наступному уроці приступити до роботи над ними.

У ході гри учителю варто бути дуже тактовним і не засмучуватися, якщо хтось з учнів не приймає активної участі в грі.

Якщо гра викликає емоційне перевантаження учнів, вони можуть перейти на рідну мову, але до невеликого “вторгнення” рідної мови варто ставитися терпимо, якщо це сприяє просуванню гри.

Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання підвищується, якщо вчитель правильно визначає тривалість мовленнєвого спілкування учасників. За даними досліджень [6, 58] тривалість оптимальної працездатності у спілкуванні п'ятикласників - п'ять хвилин, семикласників - до десяти хвилин, а дев'ятикласників – до п'ятнадцяти хвилин. Тому на кожен етап гри вчитель має установити ліміт часу і домагатися, щоб кожен етап йому відповідав. Учитель завжди повинний продумувати наступні види діяльності для тих груп чи пар, що закінчують гру раніш інших.

3.5.3. Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів

Недоцільно приступати до аналізу помилок відразу по закінченні гри. Коли гра закінчиться, бажано провести обговорення, з'ясувати, що учні вважають удалим, а що - ні.

Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь у ній школярів, учителю варто виявити такт, особливо при оцінці результатів першої рольової гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче приведе до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри з удалих моментів і лише потім перейти до недоліків.

Помилки є невід'ємною частиною процесу навчання мові, і можливість вільно робити помилки на уроці скоріше сприяє навчанню, ніж стримує його. Помилки поступово зникають у міру того, як учні стають більш компетентними й упевненими в собі. При роботі над помилками дуже важливо змусити учнів самим дати правильний варіант фрази чи слова, у якому були допущені помилки, написати їх на дошці і супроводити їх коррективными вправами, що могли б найкраще сприяти відпрацьовуванню правильного варіанта самими учнями.

У нашій школі немае достатніх технічних засобів, тому доводиться запам’ятовувати помилки або записувати їх в зошиті, не перериваючи гри і не перебиваючи її учасників.

3.5.4. Класифікація ролей. Форми проведення рольових ігор

Існує така класифікация ролей [9, 43] :

- статусні ролі, що не мають особистісних характеристик і діють в стандартних ситуаціях повсякденного життя, наприклад, професійна роль;

- позиційні ролі: звичайно кодовані правилами, що визначають деяку позицію в суспільстві, зокрема, сімейний стан, стать, вік, особисті якості. Наприклад: “На вулиці холодно, йде сніг, а шестикласниця Ганна збирається йти погуляти без теплого шарфа і рукавичок. Члени родини (дідусь, старший брат і батьки) намагаються переконати дівчинку одягтися тепліше”;

- ситуативні ролі, представлені у виді фіксованих стандартів поводження і діяльності, для програвання яких досить бути короткочасним учасником ситуації спілкування: роль гостя, туриста, пішохода та інші.

Рольова гра може зображаати елементарний комунікативний акт (покупка, поздоровлення, знайомство) і складний комунікативний акт, що складається із серії елементарних актів (вибір маршруту подорожі у бюро подорожей, у залізничній касі).

Найбільш розповсюджені форми рольових ігор: презентація, інтерв'ю, заочна подорож, прес-конференція, круглий стіл, телеміст, екскурсія, казка, репортаж, клуб спільних інтересів.

4. Приклади рольових ігор на уроках англійської мови в п'ятих , сьомих i восьмих класах.

Вікові особливості учнів п'ятих класів дозволяють використовувати різні варіанти рольової гри. У сюжетних рольових іграх із предметом використовуем фотоальбоми, книги і журнали, ілюстрації, предмети побутового призначення, ляльку з набором одягу, іграшки. П'ятикласники зберігають деякі особливості попереднього вікового періоду, коли провідною діяльністю була дитяча рольова гра. Вони охоче приймають уявлювану ігрову ситуацію, нереальний, казковий чи фантастичний сюжет. Це дозволяє застосовувати на уроках як сюжетні рольові ігри казкового змісту, так і рольові ігри на теми реального життя. Наприклад, коли діти вчаться описувати зовнішність людей, я використовую рольову гру «Друг заблукав»:

Teacher: You are in London with your friend. Suddenly you see that your friend is no longer with you. He has lost his way. You come to a policeman and tell him about it. The policeman asks you to describe your friend. Do it for him. (Типові питання «поліцейського» можна оформити у виді плаката, а для відповідей на його питання, якщо це необхідно, використовувати підстановчі таблиці).

Policeman: Good morning.

Pupil: Good morning.

Policeman: You look sad. What is the matter?

Pupil: I lost my friend somewhere here.

Policeman: What is your friend’s name?

Pupil: His name is Eugene.

Policeman: How old is he?

Pupil: He is 12 years old.

Policeman: Describe him, please.

Pupil: My friend is not tall. His hair is dark. His eyes are grеy.

Policeman: What is he wearing?

Pupil: My friend is wearing a red sweater and blue jeans. He has grеy sneakers and a cap on.

Policeman: Wait here, please. Відходить, “шукає” друга, згодом, знайшовши по описі, говорить: Is this your friend?

Pupil: Yes, thank you very much.

Policeman: You are welcome.

Наступна гра має назву “На вулиці”. В ній беруть участь поліцейський і учень.

Policeman (свистить): Wait a little, young man!

Pupil: What s wrong, officer?

Poliсeman: You can’t cross the street here.

Pupil: Why not?

Policeman: There is no pedestrian crossing here.

Pupil: I am sorry. I have forgotten about it.

Policeman: You must always remember the traffic rules, or you will be in trouble!

Pupil: Good. I see. May I go now?

Pupil: Yes, but be careful! Good-bye.

Pupil: Good-bye.

Рольові ігри з предметами.

Гра 1. Учням пропонується наступний сюжет.

Teacher: “You have a brother (a sister, a younger friend). Your brother is 5 years old. He does not go to school because he is too small. But he wants to go to school very much. He likes your schoolbag.

There are so many interesting things in it. Please show him your schoolbag and tell him what things you have in it.”

У цій грі один учень відіграє роль школяра (Pupil 2), а його сусід по парті – маленького брата, що ще не ходить у школу (Pupil 1). У ході гри учні відкривають портфель і називають речі, що там є, обговорюючи їхнє призначення.

Можливі такі діалоги:

Pupil 1: Sasha, please show me your schoolbag. What have you got in it?

Pupil 2: I have many things. I have two copybooks in my bag.

Pupil 1: What is this?

Pupil 2: This is my textbook. It is an English textbook. I study English at school.

Pupil 1: What is that?

Pupil 2.: It is a pencil.

Pupil 1: What can you do with your pencil?

Pupil 2: I can draw.

Потім учні міняються ролями, і задаються питання про інші речі, що є в портфелі. Можна також створити сюжет, у якому маленький брат розпитує школяра про те, що є в класній кімнаті і навіщо потрібні ці речі.

Наприклад :

Pupil 1: What is there in your classroom?

Pupil 2: There is a blackboard with chalk and a duster in my classroom.

Pupil 1: What can you do with the blackboard?

Pupil 2: Our teacher and pupils write on the blackboard.

Pupil 1: What is there on the wall?

Pupil 2: There is a map of England on the wall, etc.

Так можна повторити лексичні одиниці по темі «Школа», опрацювати граматичну конструкцію “there is/there are”, навчити учнів правильно задавати спеціальні питання і т.д.

Рольові ігри з лялькою.

Лялька-персонаж, що утілює певні людські риси, дозволяє більш спрямовано і гнучко мотивувати мовлення учнів на уроці.

Можливі наступні функції ляльки на уроці :

Лялька – маска.

Лялька, особливо лялька-звіринка, має ясно виражений характер, що підходить, наприклад, для навчання діалогу – волевиявленню. Впертий ослик на будь-яке спонукання відповість відмовою, хитра лисиця переадресує наказ чи прохання іншому, а повільне ведмежа перепитає, чим викликає хорове повторення наказу. Примхлива лялька нічого не хоче робити і на будь-яке твердження: “You must…”відповідає: “I do not want to do it…”. Йде тренування вживання модальних дієслів.

Щоб відпрацювати правильну побудова учнями заперечних речень, можна використовувати, наприклад, рольову гру «Упертий Хома» :

Teacher: We have a guest today. Do you know who came to us? The stubborn Khoma from a fairy-tale. You know this fairy-tale, don’t you?

This boy does not agree with anyone. If you say, “It is cold today”, he will say, “No, it is not cold today”. Misha, what do you think Phoma will answer if you tell him:

“You must do your homework, Khoma”.

Pupil 1: He will say: “I will not do my homework”.

Teacher: Good! What will Khoma say if I ask him: “Put on your warm coat, Phoma!”

Pupil 2: He will say: “I will not put on my warm coat!”

Teacher: I say: “It is rainy today”. What will Khoma say?

Pupil 3: It is not rainy today, etc.

Лялька – знак ситуації.

Перед класом з'являється незнайома лялька. Це створює стимул до діалогу – розпиту : “What is your name? How old are you? Do you go to school? What marks do you get at school?” і т.д. За діалогом випливає узагальнення усього, що учні довідалися про ляльку.

Лялька – партнер, адресат мови.

Ось приклади ігрових завдань з лялькою в цій функції :

Teacher: We are all grown-ups, and the dolls are our children. Tell your children how they must cross the street. Tell your children to put on warm clothes because it is cold and windy today. Tell your children to read (to walk the dog, to feed the cat, etc.) when they come home from school.

Якщо при звичайній парній роботі такого роду половині групи приділяється роль слухаючих (часто пасивна), то за допомогою ляльки – партнера збільшується індивідуальний час говоріння учнів удвічі.

Лялька – третій персонаж, об’єкт розмови.

Учитель може дати дітям таке завдання.

Teacher: “Your doll is now big. It can run, it can jump, it can sing, it can dance. It can do many things. Tell your friend what your doll can do and ask him what his doll can do. Whose doll can do more things ?”

З лялькою можна піти в магазин, щоб купити їй одяг, її можна повести до лікаря і т.д. Як і звичайна рольова гра, гра з лялькою дозволяє будувати сюжетні ланцюжки завдань.

Отже, лялька – це особливий, “діючий”, активний вид наочності на уроці. Рольова гра з лялькою урізноманітнюе заняття, концентруе увагу, внутрішньо мотивує мову учнів і сприяє, таким чином, комунікативній спрямованості уроку.

В учнів старшого підліткового віку підвищується інтерес до міжособистісного спілкування. У цих умовах зростає значення сюжетних рольових ігор побутового змісту, що відображають різні сторони життя школяра (навчання, працю, дозвілля), що відтворюють фрагменти його життєвого досвіду. В умовах поступового переходу підлітків до старшого шкільного віку підвищується значення ігрових ситуацій, що розширюють уявлення учнів про навколишній світ, що активують наявний у них життєвий досвід, що підготовляють учасників гри до їх майбутньої соціальної ролі. Адекватною формою ігрового спілкування стає імітаційна рольова гра. Імітаційні ігри використовуються з метою формування в школярів моральних знань і переконань, виховання цінностей.

У 8-А класі Миколаївськоі ЗОШ я проводила рольову гру «Дискусія між українськими й англійськими однолітками» Половина класу брала на себе роль українських школярів, інші учні – «гості з Англії». “Закордонні гості” розповідали про свою країну, її географічне положення, столицю, традиції, права і обов'язки задавали українським учням аналогічні питання

Типові питання були такими :

1) What countries does Great Britain border on?

2) What is the area of your country?

3) What is its climate like?

4) What are its main mineral resources?

5) What is its relief like?

6) What are the main rivers of your country? How long are they?

7) What is the capital of your country? Its main economic and cultural centers?

8) What is the population of your country?

9) Speak about the emblem of your country.

10) What do you know about its flag?

11) What do you know about the political system of your country?

13) What monuments of Kyiv (London) would you recommend us to see?

14) Speak about your favourite monument of your home city.

15) What industries are most developed in your country?

16) What environmental problems does your country have?

У ході дискусії учні могли користуватися таблицями, у яких містяться дані про площу і політичні системи України й Англії, а також довідковими даними про клімат, рельєф, корисні копалини, водяні ресурси цих країн. Використовувалися також фотографії з видами Лондона, визначними пам'ятками Києва.

2. Рольова гра “Моє рідне місто”.

У ході гри учні вчилися заповнювати анкети, моделювати інтерв'ю з роботодавцем, діти одержали мотивоване завдання розповісти про своє місто.

Обладнанняя : анкети для заповнення; фотографії, листівки, плакати з видами Львова .

Опис гри :.

Етап 1. Відкриття рекламної фірми.

Перед проведенням гри я заздалегідь вибрала на роль президента фірми учня, що весь урок був “мовленнєвим лідером”, знаходився в центрі уваги. Також розподілялися наступні ролі: секретар, програміст, головний редактор, журналісти. Всі інші учні хочуть улаштуватися на роботу в цю фірму.

Teacher: Dear friends! I have interesting and unexpected news for you. A new advertising agency will work in Lviv. Mister President, please tell us about your agency and introduce the people who already work for it. President: I am Yuriy Tsebak, the President. The agency is new, and we need many workers. We need designers and editors. We have already hired a programmer, the chief editor, journalists and a secretary. Today these people and I will look for the specialists we need. First of all everyone who wants to get a job must fill out a questionnaire. Please write your personal information and also why you want to work for the agency, what wages you want to get, where you had worked before. When you are ready, come here for an interview.

Учні, «шукаючі роботу», заповнюють анкету і проходять на співбесіду з президентом, журналістами, головним редактором, програмістом і секретарем, що задають різні питання, що стосуються їх особистих даних і “професійного досвіду”.

Етап 2.

President: Everyone has passed the interview. I am ready to hire all of you, but let’s have the final check. I have signed a contract with VisaTour travel agency to make an ad about Lviv. It must attract foreign tourists to the city. We’ll have two teams. Each team must make a speech about Lviv and prove why it is worth visiting. You may use photos, cards and posters. You have 15 minutes.

Через 15 хвилин учитель, “президент” і його “співробітники” заслуховують повідомлення і визначають команду-переможця. Президент вітае її і повідомляє, що йому сподобалися обидва рекламних ролика, і на роботу приймаються всі бажаючі.

Рольові ігри для формування норм мовного етикету і виховання культури поведінки для учнів усіх вікових груп. Крім форм рольового спілкування, що враховує вікові особливості школярів, з учнями усіх вікових груп варто проводити рольові ігри, призначені для формування норм мовного етикету і виховання культури поведінки. Така гра в п'ятому класі може виглядати так :

In the library: Teacher (учням, що виконують ролі читачів): You are in the library. You want to take an interesting book and read it at home. Greet the librarian and ask him for the book. Thank him. Say good-bye. Teacher (учням, що виконують ролі бібліотекарів): You are librarians. Greet your client, ask him what book he wants, give the book to him and say good-bye.

У результаті вийде діалог з використанням формул етикету :

Pupil 1(the reader): Good morning. How are you?

Pupil 2 (the librarian): Good morning. I am fine, thank you. How are you?

Pupil 1: Very well, thank you.

Pupil 2: What can I do for you?

Pupil 1: I’d like to read the book “…” by “…”.

Pupil 2: Just a moment, please. Here you are.

Pupil 1: Thank you very much. Good-bye.

Pupil 2: You are welcome. Good-bye.

Важливо навчити дітей починати діалог, подавати ініціативну репліку. Я це робила з учнями 7 класу під час вивчення теми” Спорт у нашому житті”, використовуючи таку рольову гру :

Teacher: I am a volleyball player from Birmingham. You are fond of volleyball and want to talk to me. How would you start the conversation? Можна дати зразок початку розмови: – Excuse me, please. My name is Oleg. I study English and I am fond of volleyball. I would like to ask you a question or two if you do not mind it. Could you spare me a couple of minutes?

На підсумковому уроці з вивченоі теми я проводила урок-подорож до спортивноі планети, під кінець якого учні грали рольову гру. Ось невеличкий фрагмент :

Our travelling was very interesting but we must go home . Queen of the Sport planet : Oh, no! This is my planet. I didn t invite you .And now you are my prisoners .But you have a chance.If you do all my tasks- I ll let you go..This is my first task : What proverbs about sport do you know?What poems about sport do you know?.......etc.

Висновки

Завдання педагога полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Ми-вчителі повинні постійно удосконалювати процес навчання, що дозволить дітям ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал. Тому так важливо використовувати рольові ігри на уроках. Рольова гра допомагає спілкуванню, сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність. Крім того, що рольові ігри мають величезну методичну цінність, вони просто цікаві як учителю, так і учню. Більшість учнів оцінюють рольові ігри позитивно, вбачаючи в них велику практичну користь. Це доводиться результатами досліджень Е. С. Аргустанянц, О. А. Колесникова, Г. М. Фролова, О. В. Шадрiна [4, 14] і закордонних фахівців, таких як J. С. Shwerdfeger, Н. Rosenbuch, М. Knight ,Philips [13, 625]. Що стосується вчителів, тут думки різко розходяться. Частина з них відноситься до рольових ігор різко негативно. На їхню думку, розучування ролей приводить до “примітивізації” мовлення учнів, збільшенню кількості помилок, збільшенню дисциплінарних проблем. Дійсно, з подібними труднощами інколи приходиться зіштовхуватися при проведенні ігор, але зі своеі практики можу сказати, що учні майже завжди е активними учасниками рольових ігор та діалогів,вони захоплено працюють з завданнями, використовують усі , засвоєні ними раніше , мовні зразки , лексичні одиниці та граматичні структури. Зникла зніяковілість деяких учнів, страх зробити помилки чи вимовити неправильно слово. Навіть учні з низьким рівнем знань небоязко грають ролі на одному рівні з учнями з достатнім та високим рівнем знань.

Деякі викладачі навіть вважають, що оволодіння формами усного іншомовного спілкування можливо тільки в рольових іграх, причому успішність гри залежить від рівня і старанності її підготовки, правильності організації, регулярності застосування даного прийому навчання і, звичайно, від майстерності вчителя і його відданості своїй справі. Прийом рольової гри має безсумнівну дидактичну цінність, адже рольова гра сприяє ефективному засвоєнню матеріалу і поліпшенню загального настрою в класі, а також ламанню психологічних бар'єрів, як у самому класі, так і між класом і педагогом. Таким чином, рольова гра додає навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодіння нею. Рольова гра - могутній фактор психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може вирішити проблему природного ненасильницького впровадження іноземної мови у світ дитини.

Cписок використаної літератури :

1. Баркасі В.В. Професійно-педагогічний аспект рольової гри. – Матеріали науково-практичної конференції. – М.,1998.

2. Галицина Т.П. Игровые упражнения на уроке иностранного языка. – Иностранные языки в школе, - 1998, №4.

3. Дианова Е.М., Костина Л.Т. Ролевая игра в обучении иностранному языку // Иностранные языки в школе. – 1988. – №3. – С.90-92

4. Колесникова О. А. Ролевые игры в обучении иностранным языкам // Иностранные языки в школе.- 1989. -№4. – с.38-42.

5. Лившиц О.Л. Ролевая игра на уроках иностранного языка в 8 классах.

6. Олейник Т. И. Ролевая игра в обучении диалогической речи шестиклассников. //Иностранные языки в школе.-1989.- №1. – c.24-27. 26. Иностранные языки в школе, № 5, 1987г.

7. Пассов Е. И. Урок иностранного языка в средней школе.Игра - дело серьезное. - М.:Просвещение, 1988г. – 130 с. 17.

8. Перкас С. В. Ролевые игры на уроке английского языка. //Иностранные языки в школе.- 1999.- № 4. – c.31-36.

9. Филатов В.М. Методическая типология ролевых игр//Иностранные языки в школе.-1988.- № 2.- с.41

10. Эльконин Д.Б. Психология игры. //М., 1978 р

11. Carol Livingstone. Role Play in Language Learning. – //М.: Высшая школа, 1988. – 125 р.

12. Ladousse G. P. Role Play. Oxford English Resource Books for Teachers Series edited by Alan Maley. Oxford: Oxford University Press, 1987. – 214 p.

13. Philips B.D. Role-playing games in the English as a Foreign Language Classroom. //Crane Publishing Ltd.,1994.-729 p.

14. Tucholka R. Fringeworthy: The Role-Playing Game as Interdimensional Adventure-MadisonHeights,1992.–153p.

У процесі вивчення англійської мови драматизація зустрічається на кожному кроці: лексика, розмовні форми відпрацьовуються не тільки в монологічному мовленні, й у діалогах. Учні спілкуються англійською мовою на задану тему, нерідко складають свої власні діалоги за ключовими словами, й у всіх цих вправах присутній елемент драматизації. Однак при цьому не відбувається дійсно драматичних ситуацій, у навчальних діалогах рідко виражаються сильні почуття й емоції. Бесіди між собою англійською мовою не завжди цікаві учням, адже вони з успіхом можуть поговорити українською мовою.

Основне завдання у роботі з учнями, що вивчають іноземну мову, – формування пізнавального інтересу до предмета. Ця проблема стоїть гостро, оскільки у деяких учнів жива допитливість не завжди стає стійким інтересом до навчання. І якщо на початковому етапі не вдасться його сформувати, то домогтися цього пізніше буде набагато важче. Відомо, що учні, байдужі до навчання, швидко відстають від своїх однокласників. А прогалини у знаннях ускладнюють подальше засвоєння матеріалу. Враховуючи це, вчитель намагається зробити все, щоб урок іноземної мови був захоплюючим і цікавим. Не слід, звичайно, перетворювати навчання іноземних мов у суцільну гру. Гра – справа серйозна. Якщо вона використовується лише як засіб розваги, розрядки, відпочинку, то користь від неї мінімальна. Такі функції у гри є, але вони не є головними і про це не треба забувати. Гра – лише оболонка, форма, змістом і призначенням якої має бути навчання, у нашому випадку – оволодіння видами мовленнєвої діяльності як засобами спілкування.

Використання театралізованих інсценівок у позакласній роботі та на уроці з англійської мови та їх вплив на підвищення мотивації до вивчення предмету досліджували такі зарубіжні методисти, як А. І. Лозанов, Чарльз Куррак, Джеймс Ангер, Марк Крашен.

Використання театралізації під час навчання іноземної мови ставить перед собою такі цілі:

· формування у дітей навичок спілкування іноземною мовою;

· вміння користуватися іноземною мовою для досягнення своїх цілей, вираження думок і почуттів, у реально виникаючих ситуаціях спілкування;

· виховання активного творчого і емоційно-естетичного ставлення до слова через підготовку і постановку вистав.

При навчанні іноземної мови за допомогою театралізації ми успішно керуємося тими принципами

1. Принцип колективної взаємодії

2. Принцип доступності та посильності

3. Принцип активності

4. Принцип максимального зближення, координації в оволодінні різними видами мовленнєвої діяльності

5. Принцип наочності

6. Принцип міцності засвоєння лексичного матеріалу

Слід відзначити також, що драматизація допомагає подолати пасивність тих дітей, для яких вивчення мови саме по собі є важким і незбагненним (на їхню думку) завданням. Під час підготовки та проведення театралізованих постановок такі діти занурюються в атмосферу невимушеного спілкування і дружньої обстановки, тим самим підсвідомо прагнучи внести свій вклад у спільну справу, що, неможливо без застосування знань і вмінь, отриманих під час заняття з іноземної мови.

Досвід показав, що театралізація на заняттях англійської мови сприяє підвищенню рівня знань і навичок, отриманих дітьми у процесі навчання.

Театралізовані постановки не є самоціллю, а лише слугують засобом засвоєння програмного матеріалу, допомагаючи створити ситуацію, в якій бажання мовної діяльності значно випереджає мовні можливості дітей, створюючи тим самим винятково сприятливі умови для засвоєння нових знань, розвитку навичок вживання нових мовних одиниць у мовленні.

У процесі організації драматичного перевтілення на уроці вчитель має можливість створити для кожного учасника гри ситуацію успіху, зняти стрес, притаманний навчальній діяльності та оптимальним чином використовувати час уроку для формування комунікативної компетенції учнів. Театральна постановка / рольова гра створює прекрасні умови для оволодіння мовою.

Сценка займає близько 15-20 хвилин уроку і не призводить до перевантажень, а навпаки сприяє емоційному заряду у школярів.

Театральні постановки є важливим і необхідним елементом у процесі вивчення іноземної мови. Таку серйозну перешкоду, як "мовний бар'єр", стає легко перебороти, як тільки учні потрапляють в ситуацію гри, рольової взаємодії, виявляються втягнутими в загальний творчий процес

Дуже важливим моментом в театралізованих постановках є те, що діти, граючи певну роль, перевтілюючись у персонажа, почувають себе розкуто і, навіть допускаючи явні помилки в мові, не "губляться", а лише посилаються на той факт, що помилка допущена не ними, а тими персонажами , яких вони грають.

Драма, на відміну від будь-якого іншого виду творчості, безпосередньо пов'язана з грою. У цьому і полягає найбільша цінність дитячої театральної постановки.

Основний закон дитячої творчості полягає у тому, що цінність його варто бачити не тільки в результаті, але і в самому процесі. Важливо те, що діти створюють, творять. У них розвивається творча уява, яку вони можуть втілити у виставі.

Мовний матеріал вистави повинен відповідати мовним можливостям учнів. Якщо оперування ним викличе труднощі, діти швидко втратять інтерес до такої гри. Не всі учні можуть бути активними учасниками гри, але всі бажаючі повинні брати в ній участь. Театр вчить дітей уболівати один за одного. Проте у грі проявляються не тільки позитивні, але й негативні риси дітей. Вчитель повинен слідкувати за тим, щоб не допускати зарозумілості, зловтіхи, нездорового суперництва щодо тих, кому не все так добре вдається. Він повинен засуджувати такі вчинки, пояснювати учням, чому ці вчинки негативні, і виховувати в них правильне ставлення до своїх товаришів, до колективу. Важливе однакове і доброзичливе ставлення вчителя до всіх учасників театру. Тому необхідно згуртовувати дітей. Це дозволяє забути прикрощі, піднімає настрій і служить доброю розрядкою. Використання театру на уроках показало ефективність цього прийому, перш за все для розвитку навичок та вмінь непідготовленою усного мовлення. Театральні постановки на уроці - найсильніший мотив до вивчення мови, вони допомагають створити мовне середовище, наближене до природного.

Розмовляти, спілкуватися – це у певній мірі грати роль, що залежить від різних обставин та осіб, які зустрічаються. Ми знаємо, як звертатися до інших рідною мовою згідно з суспільними нормами, закладеними в дитинстві. Але в іноземній мові ми знаходимося на невідомій сцені. Ми вивчаємо, випробовуємо не тільки «текст», а й жести та міміку, що його супроводжують. Працювати над лексикою, синтаксисом і фонетикою, використовуючи дошку або комп’ютер, недостатньо, щоб грати цю нову роль, оскільки мова – сукупність не тільки ритму і звучання, але й поглядів, жестів, емоцій, гри і творчості. Ніякого учительського столу, ніяких учителів. Починаючи з цього моменту, спілкування проходить на рівних – за допомогою поглядів, жестів та слів.

Для постановок обираємо різні за складністю п’єси згідно з віковими та навчальними можливостями учнів. Спочатку невеличкі за обсягом інсценівки за мотивами добре відомих учням казок. Лексика та граматичні форми, використані у п’єсах, відповідають вимогам навчальної програми, написані простою розмовною мовою, враховуючи рівень підготовки учнів. Лексика повторюється, і найбільш поширені вирази учні запам’ятовують без великих зусиль. Поступово мовний матеріал ускладнюється як і збільшується кількість сюжетних ліній.
Робота над п’єсою починається з підбору дійових осіб. При цьому важливо враховувати не тільки бажання дітей, але й їхні можливості.
Далі йде надзвичайно трудомісткий етап – розучування ролі з кожним виконавцем окремо. Працюючи над роллю, треба домогтися того, щоб учень осмислив її, добре уявляв зображувану ним особу, її манери, голос, інтонацію. Учень повинен відпрацювати роль із фонетичного боку.
Третій етап підготовки спектаклю – це робота над мізансценами під час загальних репетицій за сценами і актами. Практика доводить, що протягом загальних репетицій «маленькі актори» повторюють не тільки текст своєї ролі, а й без зайвих зусиль запам’ятовують роль своїх партнерів, а часто і весь текст п’єси.
Після загальних репетицій доцільно робити загальний «прогон» усього спектаклю з урахуванням зміни декорацій. Після цього настає день прем’єри, на яку запрошують учителів, батьків, учнів школи.
Робота над спектаклем об’єднує великий колектив учнів: акторів, декораторів, музичних керівників. Враховуючи можливості школи, спектаклі добираємо такі, які не вимагають складних декорацій. Одні і ті ж декорації можна використовувати для кількох композицій. Декорації і костюми виготовляються самими учнями за допомогою батьків та вчителів,
Усі спектаклі вимагають музичного супроводу, який підбирає вчитель , у кожному класі є діти, що займаються музикою і залюбки будуть акомпанувати спектаклю. Крім того, слід використовувати і технічні засоби.

Хоч і невеликий досвід роботи доводить переваги такого виду позакласної роботи з іноземної мови. У дітей покращилася вимова, з’явився автоматизм у розмовній мові, посилилась мотивація, а головне сподіваюся, що у майбутньому зникне психологічний бар’єр у спілкуванні з носіями мови.